Людовит Штур

Людови́т Велислав Штур (словац. Ľudovít Štúr, свого часу відомий як словац. Ludevít Velislav Štúr; 29 жовтня 1815(18151029), Угровець біля Бановця-над-Бебравою — 12 січня 1856, Модра біля Братислави) — словацький поет, філолог, громадський діяч, журналіст, видавець, викладач, філософ і лінгвіст, депутат парламенту Королівства Угорщини. Ідеолог словацького національного відродження у XIX ст., автор словацького мовного стандарту, що врешті привів до сучасної словацької літературної мови, організатор словацьких революційних кампаній протягом революції 1848—1849 років в Угорщині.

Людовит Велислав Штур
словац. Ľudovít Štúr
Людовит Штур
Псевдо словац. Ludevít Velislav Štúr
Народився 29 жовтня 1815(1815-10-29)
Угровець
Угорське королівство
Помер 12 січня 1856(1856-01-12) (40 років)
Могра
Угорське королівство
·вогнепальне поранення
Громадянство  Австро-Угорщина
Національність словак
Діяльність поет, філолог, громадський діяч
Галузь мовознавство
Alma mater Evangelical Lyceumd (1836) і Університет Мартіна Лютера
Знання мов словацька[1][2], латина, угорська, німецька, французька, грецька, польська, сербохорватська, російська, іврит, англійська і чеська
Членство Society of Serbian Lettersd
Magnum opus Q28124083?
Конфесія лютеранство
Брати, сестри Karol Štúrd
Автограф

Життєпис
Памятник Л. Штуру в Левочі

Людовит Штур народився 29 жовтня 1815 року в містечку Угровець, Середня Словаччина, у багатодітній родині вчителя. Під час навчання у євангельській гімназії міста Рабе (нині — Дьор) юний Штур завдяки професору Петцу познайомився і зацікавився слов'янською проблематикою. По закінченню гімназії він продовжує навчання у Братиславському ліцеї, де існувала єдина в Угорському королівстві кафедра чесько-словацької мови і літератури. Саме тут він залучається до витоків становлення словацького національного руху. З 1835—1836 роки Людовит Штур стає заступником голови Братиславського «Чесько-словацького товариства», яке з 1837 році було реорганізовано в Інститут чесько-словацької мови і літератури.

Поряд з Врховським Штур відіграє важливу організуючу роль у студентському русі. Він плідно працює керівником мовного відділення кафедри чеськословацької мови і у Братиславському ліцеї. До того ж, поряд з Годжею, Гурбаном та іншими він виступає як організатор літературного товариства Татрін[3].

Після студентських виступів 1837 року наступає період політичних репресій. Офіційна влада забороняє діяльність всіх студентських товариств, в тому числі «Чесько-словацького товариства». Штур покидає батьківщину на два роки і поступає на навчання до університету, що розташовувався у німецькому місті Галле[4]. Під час навчання у Німеччині Штур розширяє коло своїх наукових знайомств, а польовим об'єктом його досліджень стають лужицькі серби.

У середині XIX століття завдяки зусиллям словацької протестантської інтелігенції в особі Людовита Штура, Йозефа Гурбана і Михала Годжі кодифіковано та впроваджено в життя новий варіант літературної словацької мови, згодом його названо «штурівщиною». Його вихідною базою є «центральнословацький культурний інтердіалект». Нова літературна мова, на відміну від бернолаківщини, є системою центральнословацького типу. У 1844 р. нею опубліковано перші твори, з 1845 по 1848 видавано «Словацьку народну газету». У 1846 р. вийшли у світ основні лінгвістичні праці Л. Штура («Словацька мова, або потреба писати цією говіркою», «Наука словацької мови»). Норми штурівської літературної мови більшою мірою, ніж мови бернолаківської, відповідали живій народно-розмовній мові словаків.

У літературно-естетичних поглядах абсолютизував фольклор як вираз національного духу й національної культурної традиції («Про народі пісні й оповідання племен слов'янських», 1853). У поезії розробляв жанри патріотичної лірики та епіки (сб. «Лірика й пісні», 1853, поеми «Святобой», «Матуш із Тренчину», обидві — 1853).

Меморіальна дошка на честь Штура в Празі на місці, де відбувався Слов'янський конгрес

Твори
  • Dielo, zv. 1 — 6, Bratislava, 1954 — 59;
  • Listy, zv. 1 — 3, Bratislava, 1954 — 61.

Штур і Україна

Наприкінці життя Людовит Штур схилявся до політичної співпраці з російською імперією, а відтак до концептуальної українофобії, яка залишалася трендом словацького інтелектуального середовища до кінця ХХ століття.

У свою чергу ґрунтовну працю про феномен Штура залишив український учений в еміграції Дмитро Чижевський «Філософія життя Людовіта Штура» (2005).

Українські переклади
  • Штур, Людовит. Розставання; На вершинах: Вірші / Пер. Микола Нагнибіда // 1962. — Ж. Всесвіт. — Ч.2.

Цікаві факти

Л. Штур — один із засновників культурно-просвітницького видавничого товариства «Tatrin» «Татрин»), видавав газету «Slovenskje narodnje novini» («Словацька народна газета», 1845—1848) з літературним додатком «Orol Tatransky» («Орел татранський»). У цьому додатку опубліковано нариси про Закарпаття Б. Носака-Незабудова під назвою «Листи з незвіданої землі до Л…» 1845).

На честь діяча названо астероїд 3393 Штур[5].

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Dr. Constant v. Wurzbach Štúr, Ljudevit // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 40. — S. 218.
  3. Кріль М. М. Українсько-чесько-словацькі громадські та культурні зв'язки 20-60-х років ХІХ ст. — Львів, 1985. — 205 с.
  4. Golaň K. L'udovit Štúr a slovenské národné hnutie v tridsiatych rokoch 19 st. / K. Golaň. — Bratislava, 1956. — S.33-38.
  5. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Література
  • Sučasníci о L'udovitovi Šturovi, Bratislava, 1955.
  • L'udovit Štúr. Zivot a dielo. Sborni'k, Bratislava, 1956.
  • Juricek J., L'udovit Št Štúr, Bratislava, 1971.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.