Лю Хен

Лю́ Хе́н (кит.: 劉恆; піньїнь: Liú Héng; 202 — 157 до н. е.) — п'ятий імператор Китаю з династії Хань. Син Лю Бана та його наложниці Бо. До сходження на трон був ретельним правителем північного регіону Дай.

Лю Хен
5-й Імператор Китаю з династії Шань
180 — 157 до н. е.
Попередник:	Лю Хун
Наступник:	Лю Ці
Народження:	203 до н. е. Чанань
Смерть:	6 липня 157 до н. е.
Поховання:	Balingd
Національність:	китайці
Країна:	Western Hand[1]
Релігія:	Даосизм
Рід:	House of Liud
Батько:	Лю Бан[1]
Мати:	Empress Dowager Bod
Шлюб:	Empress Doud
Діти:	Лю Ці[1], Liu Piaod, Liu Wu, Prince of Liangd, Liu Cand і Liu Yid
Медіафайли у Вікісховищі

Зійшов на трон після знищення роду Люй, що намагався змістити правлячу династію. Прислуховувався до чиновників-легістів Цзя Ї та Чао Цо. Сприяв розвитку сільського господарства. Скасував податки на врожай та тілесні покарання. Запровадив систему іспитів на посади для аристократії, що стала предтечею державних чиновницьких іспитів. Намагався провадити гуманну політику, яка, однак, призвела до соціальної прірви між знаттю та простолюдинами. Посмертне ім'я — Імператор Вень, храмове ім'я — Тайцзун.