Ліберальна протестантська теологія
Ліберальною називають теологію, яка виникла і користувалася великою популярністю наприкінці XIX — початку XX ст. і була заснована на працях німецького філософа і теолога Ф. Шлейєрмахера. У момент свого зародження ліберальна теологія прагнула змінити християнство, зробити його більш сучасним, відповідним рівню науки[1] і здатним стати інструментом для вирішення «земних» моральних і політичних питань. Особливу увагу при цьому приділялося доказам розумності та суспільної корисності вчення Христа, а також віру в те, що люди здатні подолати свою гріховність своїми ж силами[2].
Історія
Протягом історії християнства зміни у суспільному житті зобов'язували християнських апологетів давати актуальні і засновані на біблійному тексті відповіді на сучасні питання з боку секулярного світу, зберігаючи консервативним власне богослов'я. Ця позиція залишалася незмінною до кінця XVIII – початку XIX століття, коли виникло явище теологічного модернізму, що розглядається більшістю дослідників прикладом секуляризації і пристосувальної діяльності християнської церкви. У християнському богослов'ї відбувається виразний поворот від старих релігійних концепцій до нових, у яких ключове значення стала грати етика. Християнство перестає розглядатися як релігійне вчення і починає вважатися морально-етичним[3].
Подібні зміни виникли в середовищі німецьких лютеран, деякі з яких запропонували переглянути традиційні християнські богословські погляди і воліли розглядати Біблію як спотворені розповіді про природні історичні події, а християнське богослов'я — як звичайну придуману людьми теорію. Біблійне розуміння Бога при цьому замінювалося ідеєю Творця, що не втручається в справи світу[4].
Найбільш значущим для формування ліберальної теології були праці німецького філософа і богослова Шлейєрмахер. Крім цього, значний вплив надали Фердинанд Баур і Тюбінґенська школа. Найбільша популярність даної течії припадає на кінець XIX століття — початок XX століття.
Після Першої Світової війни і послідувавшої за нею кризи уявлень про можливості соціального прогресу, популярність ліберальної теології значно знизилася, їй на зміну прийшла діалектична теологія[5].
Із врахуванням ліберального спрямування, дослідники виділяють такі основні історичні етапи розвитку протестантської теології[6]:
- ортодоксальна теологія XVI століття (Мартін Лютер, Жан Кальвін);
- неопротестантська, або ліберальна теологія XVIII—XIX ст. (Ф. Шлейермахер, Е. Трельч, Адольф фон Гарнак);
- «теологія кризи», або діалектична теологія, яка з'явилася після I світової війни (Карл Барт, П. Тіллих, Р. Бультман);
- радикальна, або «нова» теологія, що розповсюдилася після Другої світової війни (Дітріх Бонхеффер та ін).
Основні положення богослов'я
Характерні риси богослов'я ліберального протестантизму[3]:
- Позиція антропоцентризму, в рамках якої першочерговими називаються і розглядаються проблеми людини та її світу, і лише потім — воля Бога. Даний підхід повністю протилежний ортодоксальному протестантизму Лютера і Кальвіна, для яких людина обговорюється виключно в контексті свого ставлення до Бога, перебуваючи при цьому в залежному від Бога стані.
- Заявлені як базові положення християнства історичний оптимізм і впевненість у здатності людини змінити в кращу сторону самого себе і людські взаємини, суперечили богословському світогляду Лютера і Кальвіна, які зберігали песимізм і фаталізм в своїх поглядах на людську природу і світ в цілому.
- Спроба зближення богослов'я і світської науки з визнанням за останньою важливої ролі в процесі розвитку суспільства.
Примітки
- Фролов, 1991, с. 220—221.
- Дробницкий, Кон, 1970.
- Жук Ю. В. «Социально-этическая направленность либеральной теологии и её влияние на развитие протестантской теологической мысли XX века» // «Наука. Релігія. Суспільство» № 2’2009
- Никонов, 1994.
- Хегглунд Б. История теологии / Перевод со шведского — В. Володин. — СПб.: «Светоч», 2001. ISBN 5-7443-0058-9. — гл. 34. Теология начала XX века. Современные направления и идеи с. 341
- Мозговой Л. И. Религиоведение, учебник.
Література
- Громадка Й. Л. Перелом в протестантской теологии. — М. : Прогресс, 1993. — ISBN 5-01-004046-8.
- Либеральное христианство // Философский словарь / Под ред. И. Т. Фролова. — М. : Политиздат, 1991. — С. 220—221.
- Либеральное христианство // Словарь по этике / Под. ред. О. Г. Дробницкого и И. С. Кона. — 2-е изд. — М. : Политиздат, 1970.
- Мень А. В. Барт // Библиологический словарь: В 3 т. — М. : Фонд имени Александра Меня, 2002. — Т. 1: А—И. — 680 с.
- Мень А. В. Либерально-протестантская школа экзегезы // Библиологический словарь: В 3 т. — М. : Фонд имени Александра Меня, 2002. — Т. 2: К—П. — 560 с.
- Несмиянова О. В., Семанов A. M. Протестантская теология // Религиоведение: энциклопедический словарь / Под ред. А. П. Забияко, А. Н. Красникова, Е. С. Элбакян. — М. : Академический проект, 2006. — 1256 с. — ISBN 5-8291-0756-2.
- Никонов К. И. Глава XV Протестантская философия и теология // Основы религиоведения. Учеб / Ю. Ф. Борунков, И. Н. Яблоков, М. П. Новиков, и др.; Под ред. И. Н. Яблокова. — М. : Высшая школа, 1994. — С. 212-222. — ISBN 5-06-002849-6.
- Хегглунд Б.. История теологии / Пер.с швед. В. Ю. Володин; Под ред. А. М. Прилуцкого. — СПб : Светоч, 2001. — 370 с. — 2000 екз. — ISBN 5-7443-0058-9. Архівовано березень 17, 2005 на сайті Wayback Machine.
Посилання
- Ліберальна теологія; Протестанська теологія // Українська Релігієзнавча Енциклопедія