Лідія Гейлер Техада

1948 року вступила до партії Революційний націоналістичний рух. Після приходу останньої до влади після революції 1952 року була обрана членом Конгресу (1956—1964). Переворот 1964 року змусив її виїхати з країни, її еміграція тривала наступні 15 років. Приєдналась до Революційної партії лівих націоналістів, ставши віце-президентом Революційного лівого фронту.

Після повернення на батьківщину 1979 року обрана головою Палати депутатів (нижня палата болівійського конгресу). На загальних виборах у липні того ж року жоден з кандидатів не набрав необхідної кількості голосів. У серпні військовики передали владу тимчасовому президенту Вальтеру Геварі. У листопаді того ж року владу захопив полковник Альберто Натуш, який, натикнувшись на загальний спротив, відмовився від влади. 17 листопада виконувачем обов'язки глави держави вперше в історії Болівії стала жінка — Лідія Гейлер Техада.

На червневих виборах 1980 року переміг кандидат лівих сил Ернан Сілес Суасо. Однак 17 липня військовики здійснили черговий переворот, до влади прийшов двоюрідний брат Лідії — генерал Луїс Гарсіа Меса Техада. В країні почалась громадянська війна. Гейлер Техада знову була змушена залишити країну й до падіння військової диктатури 1982 року проживала у Франції.

З середини 1980-их років на дипломатичній роботі:

• 1982—1983 — посол у ФРН,
• 1983—1986 — посол в Колумбії,
• 1992—2001 — посол у Венесуелі.

З 2001 року у відставці.

У червні 2009 року була обрана почесним президентом фонду у справах людини в Болівії.

• Біографія (ісп.)