Ліліан Волд

Ліліан Волд (англ. Lillian D. Wald; 1867–1940) — американська медсестра, відома, зокрема, за внесок у сфері прав людини; була засновницею американського товариства сестринської справи.

Ліліан Волд
Народилася 10 березня 1867(1867-03-10)[1][2][3]
Цинциннаті, Огайо, США[4]
Померла 1 вересня 1940(1940-09-01)[1][2][…] (73 роки)
Вестпорт, Ферфілд, Коннектикут, США
·інсульт
Поховання Mount Hope Cemeteryd
Країна  США
Діяльність медична сестра, соціальна працівниця, антивоєнна активістка, учасниця Жіночого соціально-політичного союзу, письменниця
Членство Міжнародна жіноча ліга за мир та свободу
Нагороди
Портрет Ліліан Волд роботи Вільяма Шевілла

Життєпис

Народилася 10 березня 1867 року у Цинциннаті (штат Огайо) в німецько-єврейській родині; батько був продавцем оптики.

У 1878 році сім'я переїхала до Рочестера (штат Нью-Йорк). Ліліан відвідувала англо-французький інтернат Miss Cruttenden Boarding і школу юних леді Day School for Young Ladies. Вона захотіла вступити до коледжу Вассара, але там визнали її занадто юною. У 1889 році дівчина вступила до нью-йоркської школи медсестер New-York Presbyterian Hospital, навчалася у 1891 році на курсах New York Hospital і пізніше закінчила медичні курси в Жіночому медичному коледжі[5]. Одночасно почала працювати в нью-йоркському притулку для неповнолітніх New York Juvenile Asylum (нині — Children's Village). У 1893 році Волд покинула навчання і почала допомагати бідним сім'ям іммігрантів у Нью-Йорку, а також навчати сестринської справи в Hebrew Technical School for Girls. Незабаром почала доглядати хворих у Нижньому Іст-Сайді як патронажна сестра. Разом з іншою медсестрою — Мері Брюстер (англ. Mary Brewster жила в спартанських умовах поряд з пацієнтами, щоб краще про них піклуватися. Приблизно в цей час вона ввела в обіг термін «Public health nursing» (Медсестра громадської охорони здоров'я)[6].

Ліліан Волд створила організацію Henry Street Settlement, якій допомагав видатний єврейський меценат Джейкоб Шифф, і котра надавала допомогу мешканцям Нью-Йорка різних вікових категорій, зокрема й бідним євреям, переселенцям з Росії. На початок 1906 року в організації працювало 27 медсестер. Волд вдалося також отримати фінансову підтримку у відомої американської меценатки Елізабет Андерсон, і до 1913 року штат організації зріс до 92 чоловік. Незабаром Henry Street Settlement стала однією з потужних патронажних організацій США, які діяли в Нью-Йорку — Visiting Nurse Service of New York.

Вона стала першою президенткою національної організації сестринської справи — National Organization for Public Health Nursing, встановила відносини зі страховою компанією Metropolitan Life Insurance Company (нині — MetLife), запропонувала національну систему медичного страхування і допомогла заснувати в Колумбійському університеті школу медсестер (англ. School of Nursing). Волд стала авторкою двох книг, пов'язаних із медико-санітарною працею: «The House on Henry Street» (1911) і «Windows on Henry Street» (1934).

Померла 1 вересня 1940 року у містечку Вестпорт (штат Коннектикут) від крововиливу у мозок. Похована в Рочестері на кладовищі Маунт-Хоуп (англ. Mount Hope Cemetery)[7].

Ліліан Волд не виходила заміж. Іноді підтримувала стосунки з жінками; принаймні її супутницями в житті були Mabel Hyde Kittredge — авторка книг із домоводства, і юристка Helen Arthur. В цілому вона зберігала особисту незалежність, що дозволяло їй бути гнучкою і діяти сміливо.

Пам'ять
Бюст у Залі слави великих американців
  • У 1922 році The New York Times назвала Ліліан Волд однією з 12 найвеличніших американських жінок, вручивши їй пізніше спеціальний Lincoln Medallion як видатній громадянці Нью-Йорка.
  • У 1937 році в радіопередачі, присвяченій її 70-річчю від дня народження, Сара Делано Рузвельт прочитала лист від свого сина — Президента США Франкліна Рузвельта, в якому він похвалив Волд за її «безкорисливу працю, що сприяла щастю та добробуту інших людей».
  • У 1970 році Волд обрано до Зали слави великих американців, де їй встановлено бюст праці американської скульпторки Елінор Платт.
  • Ліліан Волд введено до єврейсько-американської зали слави (англ. Jewish-American Hall of Fame), де кожному учаснику належить іменна унікальна медаль.

Примітки
  1. Encyclopædia Britannica
  2. SNAC — 2010.
  3. FemBio: Банк інформації про видатних жінок
  4. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118910523 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  5. Lillian D. Wald biography[недоступне посилання з Декабрь 2017], National Women's History Museum website and newsletter. Retrieved February 20, 2010(англ.)
  6. Women of Valor exhibit on Lillian Wald at the Jewish Women's Archive(англ.)
  7. Lillian D. Wald(англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.