Лімнофіли
Лімнофі́ли (від грец. limne — озеро + phileο — люблю), лімнобіо́нти, лімнофі́льні органі́зми — організми, які населяють водойми з уповільненим водообміном − природні (озера) та штучні (ставки, водосховища)[1].
Серед лімнофільних тварин розрізняють таких, що живуть на дні водойм (лімнобентос), таких, що пасивно переміщуються у водній товщі (лімнопланктон) чи активно пересуваються по водоймі (лімнонектон).
Лімнофіли пристосувалися до життя у стоячих водах, до життя в умовах нестачі кисню, зміни температур тощо.
Типовими лімнофільними рибами є короп, карась, лин, в'юн та інші. Серед безхребетних до лімнофілів відносяться личинки комарів-дзвінців (мотиль).
Прикладом лімнофільних рослин є латаття.
Лімнофіли відіграють велике значення в утворенні мулів та сапропелю на дні водойм.
Лімнофілів протиставляють реофілам. На відміну від останніх, лімнофіли не мають засобів прикріплення до субстрату.
Див. також
Посилання
- Талпош В. С. Зоологія. Словник-довідник. Поняття, терміни. — Тернопіль : Навчальна книга-Богдан, 2000. — 240 с. — ISBN 966-7520-47-1.
- Екологічна енциклопедія: У 3-х т. / А. В. Толстоухов (гол. ред.). — К.: ТОВ «Центр екологічної освти та інформації», 2007. — Т. 2. — 416 с.
- Żmudziński L., Kornijów R., Bolałek J., Górniak A., Olańczuk-Meyman K., Pęczalska A., Korzeniewski K., 2002. Słownik hydrobiologiczny, terminy, pojęcia, interpretacje". Wyd. PWN, Warszawa.