Лінгаджатська угода

Лінгаджатська угода (індонез. Perundingan Linggadjati, Perundingan Linggajati, нід. Overeenkomst van Linggadjati) — угода, підписана 15 листопада 1946 року в селі Лінгаджаті біля Чиребона (у зв'язку з чим її також називають «Чиребонською угодою») між представниками голландської адміністрації та самопроголошеної Республіки Індонезія.

Лінгаджатська угода
Тип Міжнародний договір
Підписано 15 листопада 1946 року
Місце Лінгаджаті
Чинність 15 листопада 1946 року
Умови Визнання Нідерландами незалежності Республіки Індонезія; у подальшому — створення Сполучених Штатів Індонезії в унії з Нідерландами
Закінчився 20 липня 1947 року
Сторони  Нідерланди
 Індонезія
Сайт Текст угоди англійською
 Медіафайли у Вікісховищі
Сутан Шарір і Віллем Схермергорн підписують угоду в Лінгаджаті

Передумови

Навесні 1942 року Нідерландська Ост-Індія була захоплена Японією. Під час японської окупації індонезійські націоналісти за рахунок співпраці з японською окупаційною владою зуміли закласти основи майбутньої незалежної держави, й після капітуляції Японії, поки нідерландська адміністрація ще не повернулась, 17 серпня 1945 року було проголошено незалежність Індонезії. Після повернення нідерландська влада спробувала відновити довоєнний статус-кво, й почалась війна за незалежність Індонезії. Нідерланди були послаблені Другою світовою війною, й у жовтні 1946 року запропонували укласти перемир'я. Індонезійська сторона пристала на пропозицію про припинення вогню, і 11-12 листопада представники Індонезії й Нідерландів провели перемовини у селі Лінгаджаті на острові Ява, підсумком яких і стала Угода.

Умови

За умовами угоди Нідерланди визнавали владу Республіки Індонезія над островами Ява, Суматра і Мадура. Республіка мала увійти як складова частина до майбутньої держави «Сполучені Штати Індонезії», проголошення якої призначалось на 1 січня 1949 року, а сама та держава мала увійти до унії з Нідерландами, Суринамом і Нідерландськими Антильськими островами. Очолити унію мала королева Нідерландів.

Наслідки

25 березня 1947 року Палата представників нідерландського парламенту ратифікувала угоду в урізаному вигляді, що було відкинуто індонезійською стороною. Подальші суперечності призвели до того, що 20 липня 1947 року угоду було розірвано індонезійською стороною в односторонньому порядку.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.