Ліпарит I Дадіані

Старший син Мамії II, еріставі Одіши. 1414 року після загибелі батька успадкував титул та усі володіння. Його статус підтвердив грузинський цар Олександр I.

Продовжив війни з абхазами, але зрештою мусив замиритися з ними за посередництва царя Грузії. Тоді або трохи пізніше отримав титул бедіані, що закріпило панівний статус Дадіані в Абхазії. Згодом був втягнутий у протистояння з атабеками Самцхе, Гурії та Сванетії. Приблизно в 1450-х роках зумів приєднати останню до своїх володінь. Але вже 1452 року передав цю область молодшому синові Мамії.

Близько 1460 року за посередництва попського посланця Людовіко да Болоньї вдалося замирити Дадіані з його ворогами. Мир в Грузії був необхідний Папському престолу, оскільки Пій II готував антиосманський хрестовий похід.

У 1463 році Ліпарит I доєднався до заколоту на чолі з Багратом (онуком царя Костянтина I) проти грузинського царя Георгія VIII. Відзначився у вирішальній битві при Чіхорі, внаслідок чого Баграт здобув перемогу, ставши царем Імереті. На дяку Ліпарит I отримав титул мтаварі й фактичну незалежність, номінально визнаючи владу царя. Тепер єдиним обов'язком Дадиани був супровід царя в битвах (тобто надання війська та участь в кампаніях) і полюванні.

Помер Ліпарит I в 1470 році. Йому спадкував старший син Шамадавле.

• Шамадавле (д/н—1474), еріставі Одіши
• Мамія (д/н—1469), мтаварі Гурії

• Bryer, Anthony (1965). Ludovico da Bologna and the Georgian and Anatolian Embassy of 1460—1461. Bedi Kartlisa. 19–20: 182
• В.Багратиони. История царства Грузинского / Перевел, снабдил предисловием, словарями и указателем Н. Т. Накашидзе. — Тбилиси: Мецниереба, 1976
• Toumanoff, Cyrille (1990). Les dynasties de la Caucasie Chrétienne: de l'Antiquité jusqu'au XIXe siècle: tables généalogiques et chronologique. Rome.
• Assiatiani, Nodar; Bendianachvili, Alexandre. Histoire de la Géorgie. París: Harmattan, 1997. ISBN 2-7384-6186-7.