Лісовий квартал

Кварта́л лісовий — це частина лісу, відмежована просіками або природними рубежами (річками, ущелинами, гірськими хребтами), постійна облікова і господарська одиниця в лісі.

Квартальний стовп
Квартальний стовп в гірській місцевості.
Хустське ЛДГ.
Вишківське лісництво

Загальні відомості

Поділ на квартали може бути природним (межі — природні рубежі), штучним (межі — взаємно перпендикулярні просіки) або змішаним (природний поділ доповнюється просіками). Розміри кварталів можуть коливатись від декількох десятків до декількох сотень гектарів. Кожен квартал має постійний номер. У лісах державного фонду просіки прокладають зазвичай в напрямку з півночі на південь і зі сходу на захід (розмір кварталу 1х1, 1х2 і 2х2 км). Нумерація кварталів лісових масивів в країнах колишнього СРСР здійснюється з заходу на схід і з півночі на південь[1].

На перетині просік стоять квартальні стовпи з зазначенням номерів лісових кварталів. Найменші цифри завжди показують номер кварталу, розташованого на північ від стовпа — тому ребро стовпа між двома гранями з найменшими цифрами, показує напрямок на північ.[2]

В гірських районах іноді стовпи замінюють великими каменями (купою каміння). На перетині квартальних просік з межами лісових підприємств, проїжджими дорогами, сплавними річками, постійними стежками, лініями електропередач встановлюють вказівні квартальні стовпи.

У кварталах прорубують візири, які поряд з просіками є прохідними лініями при інвентаризації лісу. Квартали позначають спеціальними умовними знаками на всіх планово-картографічних матеріалах з лісоупорядкування. На кожен квартал складається таксаційний опис.

При первинному лісовпорядкуванні територію лісового підприємства поділяють на квартали з метою інвентаризації лісу, організації і ведення в ньому лісового господарства. У рівнинних лісах квартали зазвичай мають квадратну або прямокутну форму. Вони приблизно однакові за площею, розділені просіками, які прорубують, як правило, з півночі на південь і з сходу на захід.

У гірських лісах і лісопарках кордони кварталів найчастіше встановлюють по природних рубежах (гірських хребтах, тальвегах, ущелинах, берегах річок). В таких випадках квартали мають неправильну форму і значно розрізняються за площею. Нерідко використовують поєднання квартальних просік з природними рубежами.

Межі кварталів, встановлені за гірськими хребтами або порослим лісом, за необхідності знімають за допомогою бусолі і позначають зарубками на деревах. Квартали мають порядкові номери, які проставляють у межах лісництва в напрямку з північного заходу на південний схід, починаючи з найпівнічнішого ряду кварталів[3]

Примітки
  1. Квартал // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  2. Ориентирование по просекам в лесу(рос.)
  3. Лесная энциклопедия: В 2-х т. / Гл. ред. Воробьев Г. И.; Ред. кол.: Анучин Н. А., Атрохин В. Г., Виноградов В. Н. и др. — М.: Сов. энциклопедия, 1985. -563 с., ил.(рос.)

Посилання
  • Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969—1978.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.