Лісопильна рама

Лісопи́льна ра́ма, пилора́ма деревообробний верстат для поздовжнього розпилювання сукупністю пил круглих лісоматеріалів (колод) і брусів на пиломатеріали потрібних розмірів і якості[1].

Лісопильна рама
Розпилювання колоди на дошки на лісопильній рамі

Історія

Ручна пилорама
Пилорама у музеї просто неба Рошейдер Гоф

Перші пилки з'явилися в Бронзовій добі. На початку I тисячоліття до н. е. у Фінікії була винайдена дворучна пилка, завдяки якій стало можливим вироблення брусу, який використовувався в кораблебудуванні[2]. Трохи пізніше для приведення пилки в рух здогадалися використовувати водяне колесо, ця конструкція була основною аж до винаходу парового двигуна[3].

Призначення

Лісопильна рама — це верстат з безперервною подачею для подовжнього розпилювання колод на дошки і бруси, а також брусів на дошки. При роботі в розвал, колоди розпилюються на дошки потрібної товщини. При роботі з брусковою заготовкою колоди спочатку розпилюються на бруси (з одночасним отриманням 2 або 4 підгорбильних дощок) і лише після цього брус розпилюється на дошки.

Будова

Основні вузли: механізми різання, механізм подавання, візки для подачі колоди, приймальні візки чи рольганг (набір роликів) з напрямними ножами. Різальним інструментом у лісопильній рамі служать пилки, закріплені у пильній рамці (одна або дві), якій кривошипний механізм надає зворотно-поступального руху. Лісопильні рами можуть мати безперервну або доштовхну подачу.

Характеристики

Лісопильні рами виготовляють з просвітом (ним визначається найбільший діаметр розпилюваних колод) 350…1100 мм, ходом рамки 200…700 мм, частотою її ходів 300…600 на хвилину. Потужність головного рушія лісопильної рами сягає 135 кВт.

Різновиди

Розрізняють лісопильні рами: стаціонарні та пересувні; одно-, півтора- і двоповерхові; з прямолінійною і замкненою криволінійною траєкторією руху рамки; з вертикальним і горизонтальним розміщенням пилок; з безперервним або періодичним подаванням матеріалу.

Рамова пилорама

Розпилювання здійснюється пилками, зібраними (як правило, вертикально) у постав і закріпленими в пилковій рамці із зворотно-поступальним переміщенням пилкової рамки по напрямних[4]. Виділяють рами спеціального призначення:

  • горизонтальні рами — переміщення пилкової рамки відбувається в горизонтальному напрямку (підходять для розпилювання колод цінних порід і для випилювання ванчесів у фанерному виробництві);
  • коротушкові рами — призначені для розпилювання коротких колод і брусів[5].
  • тарні рами — використовуються для розпилу невеликих брусів на тарну дощечку, заготовки для дерев'яних лиж. Відмінними рисами таких рам є малий хід і невелика висота пилкової рамки[6];
  • пересувні рами — підходять для тимчасових цехів (можливе транспортування без демонтажу)[7].

До переваг махових пилорам належить висока якість одержуваного пиломатеріалу, більша продуктивність праці. До недоліків — масивність конструкції, високе енергоспоживання, необхідність кваліфікованого обслуговування. Тому зараз махові пилорами масово витісняються дисковими і стрічковими пилорамами.

Див. також

Примітки

Джерела

  • УРЕС — 2-е видання.
  • Войтович І. Г. Основи технології виробів з деревини: підручник для студ. спец. «Деревооброблювальні технології» / І. Г. Войтович. — Львів: НЛТУ України, Країна ангелят, 2010. — 305с. — ISBN 978-966-96826-0-4
  • Кірик М. Д. Механічне оброблення деревини та деревних матеріалів. Підручник для вищих навчальних закладів / М. Д. Кірик. — Львів: ТзОВ «Кольорове небо», 2006. — ISBN 966-8800-07-9

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.