Література абсурду

Література абсурду — це жанр літератури, найчастіше у формі новели, п'єси, поеми або фільму, який фокусується на досвіді персонажів в ситуаціях, коли вони не можуть знайти певної мети в житті. Найчастіше це зображається через гранично беззмістовні дії та події, які підважують істинність екзистенційних концептів на кшталт правди чи цінностей.[1] У творах літератури абсурду є спільні елементи: сатира, чорний гумор, невідповідність фактів, зневаження розуму, протиріччя, що стосуються філософського стану буття «нічим».[2]  У творах літератури абсурду часто використовуються аґностичні й нігілістичні теми.

Хоч велика частка літератури абсурду й була за своєю природою гумористичною або ірраціональною, ані комедія, ані нісенітниці не є головною ознакою цього жанру. Такою ознакою радше можна назвати вивчення людської поведінки в умовах (неважливо, реалістичних чи фантастичних), які здаються безцільними, по-філософськи абсурдними. Література абсурду майже не засуджує персонажів або їхні вчинки. Висновки залишаються за глядачем. Так само, немає якоїсь конкретної «моралі», а розвиток персонажів — якщо він взагалі є — часто двозначний за своєю природою. Окрім того, на відміну від багатьох інших форм літератури, абсурдистські твори часто не мають традиційної структури сюжету (наприклад: зав'язка, розвиток дії, кульмінація, розв'язка тощо).

Огляд

Жанр абсурду виріс з модерністської літератури кінця 19 — початку 20 сторіччя як пряма опозиція до вікторіанської літератури, що на той момент була основним літературним напрямом. На літературу абсурду значно вплинули нігілістичні й екзистенційні рухи у філософії, а також мистецькі рухи дадаїстів і сюрреалістів.

Психолоґи Університету Каліфорнії, Санта Барбари і Університету Британської Колумбії у 2009 році опублікували звіт, який показував, що читання абсурдистських казок покращувало здатність суб'єктів тестування знаходити закономірності. [3][4]

Особистості

Відомі автори, що працювали в цьому напрямі:

Окремі абсурдистські твори:

Відомі абсурдистські режисери:

Див. також

Джерела
  1. Greig E. Henderson and Christopher Brown, Glossary of Literary Theory, University of Toronto, 31 March 1997.
  2. Cornwell, Neil (2006). The Absurd in Literature. New York, NY: Manchester University Press. ISBN 978-0-7190-7409-7.
  3. Jacobs, Tom (16 вересня 2009). This Is Your Brain on Kafka. Pacific Standard.
  4. Proulx, Travis; Heine, Steven J. (September 2009). Connections From Kafka: Exposure to Meaning Threats Improves Implicit Learning of an Artificial Grammar. Psychological Science 20 (9): 1125–1131. doi:10.1111/j.1467-9280.2009.02414.x.
  5. Cromwell, Neil (2006). The Absurd in Literature. Manchester University Press. с. 2–3, 45, 186–7.
  6. Abrams, M. H.; Harpham, Geoffrey (2013). A Glossary of Literary Terms. Cengage Learning. с. 2–3. Проігноровано невідомий параметр |section= (довідка)
  7. Riddhiman, Basu (15 липня 2011). Absurdist Themes In The Virgin Spring. Процитовано 4 липня 2016.
  8. Santander, Hugo N. (2002). Luis Buñuel, Existential Filmmaker. Процитовано 4 липня 2016.
  9. Conrad, Mark T. (1 березня 2009). The Philosophy of the Coen Brothers. University Press of Kentucky. ISBN 978-0-8131-3869-5.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.