Літківське братство

Братство і об'єднаний ковальсько-бондарсько-римарський цех утворені при літківській церкві Святого Миколая грамотою Феодосія Углицького (на той час ігумена Видубицького монастиря, шанованого у Православ'ї святого) від 10 лютого 1687 року:

Хотячи мати в містечку нашом Літковичах, а при храмі Святителя і Чудотворця Миколая, звичайний межи братствами порядок, постановили-м і приказали-м, аби всі ковальського, бондарського і римарського ремесла господарі були з собою в єдином братстві і в єдином цеху, і аби таковий порядок межи собою заховали, яковий везді заховується, то єсть повинни напрод пильноє міти о церкві Божой і о украшенії єї старане і о інших учинках.[1]

За деякими даними, при Братстві пізніше створено окремі ремісничі цехи ткачів, ковалів, мельників, бондарів, шевців, гончарів, різників, кравців, музик, пічників, рибалок і навіть старців. Всі вони мали свої цехові символи й традиції. Можливо саме з цим братством пов'язана поява в цій місцевості (Київщина) таких українських прізвищ як Швець, Бондар, Кравець, Музика, Гончар, Шевченко, Бондаренко, Гончаренко.

• Літківська сільська рада^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Літопис Свято-Покровської парафії с. Літки, Броварського району, Київської області^{[недоступне посилання з червня 2019]}