Л-2 «Сталінець»
Л-2 «Сталінець» (до 1932 року «Марксист») (рос. Л-2 «Сталинец») — радянський військовий корабель, дизель-електричний підводний мінний загороджувач, другий корабель серії II типу «Ленінець» Військово-морського флоту СРСР за часів Другої світової війни. Закладений 6 вересня 1929 року під заводським номером 196 та ім'ям «Марксист» на заводі № 189 у Ленінграді. 21 травня 1931 року спущений на воду. 24 жовтня 1933 року корабель увійшов до складу ВМФ СРСР.
| Л-2 «Сталінець» | ||
|---|---|---|
| Л-2 «Сталинец» | ||
 | ||
| Схематичне зображення підводного човна типу «Ленінець» | ||
| Під прапором | .svg.png.webp){kind=small} Військово-морський флот СРСР | |
| Порт приписки | Кронштадт | |
| На службі | 1933—1941 | |
| Сучасний статус | У ніч з 14 на 15 листопада 1941 року підірвався на трьох донних мінах, йдучи в складі конвою виставляти міни в Данцігській бухті | |
| Основні характеристики | ||
| Тип корабля | підводний мінний загороджувач | |
| Позначення проєкту | II-га серія типу «Л» («Ленінець») | |
| Швидкість (надводна) | 12,5 вузлів | |
| Швидкість (підводна) | 8,22 вузлів | |
| Гранична глибина занурення | 90 м | |
| Екіпаж | 52 особи | |
| Розміри | ||
| Водотоннажність надводна | 1038,3 т | |
| Водотоннажність підводна | 1330 т | |
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 78,5 м | |
| Ширина корпусу найб. | 7,2 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,2 м | |
| Силова установка | ||
|
Дизель-електрична: 2 × дизельних двигуни 42БМ6 2 × електродвигуни ПГ84/50+84/50 дизелі ', електромотори | ||
| Потужність | 2 х 1100 к. с. (дизельні двигуни) 2 х 650 к. с. (електродвигун) | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 102-мм гармата Б-2 | |
| Торпедно- мінне озброєння |
6 носових 533-мм торпедних апарати (10 торпед) та 20 мін типу ПЛТ | |
| ППО | 1 × 45-мм напіватоматична універсальна гармата 21-К | |
Історія служби
Л-2 «Сталінець» входив до складу Балтійського флоту. 5 вересня 1934 року на борту «Сталінця» під час виконання навчального завдання при проведенні заходів бойової підготовки стався вибух. Загинуло шестеро осіб, ще четверо, в тому числі командир корабля, отримали поранення.
15 вересня 1934 року човен отримав позначення «Л-2».
C 7 грудня 1938 року по 11 листопада 1941 року човен проходив капітальний ремонт на заводі в Ленінграді. Станом на 22 червня 1941 року «Сталінець» входив до складу 14-го дивізіону навчальної бригади ПЧ Балтійського флоту, все ще перебуваючи в ремонті.
12 листопада 1941 о 18:00 човен вийшов з Кронштадта на мінну постановку в Данцигську бухту у складі конвою № 4, що прямував на півострів Ханко. В ніч з 14 на 15 листопада Л-2 «Сталінець» підірвався на трьох донних мінах загородження D.46, виставленого німецьким загороджувачем «Кайзер» поблизу від острову Кері, і затонув. Загинув весь екіпаж, окрім трьох людей, які встигли перейти на потопаючий есмінець типу 7-У «Суровий» і врятованих незабаром вже з нього.
19 листопада 1941 «Л-2» виключили зі складу ВМФ.
Див. також
Джерела
- «Марксист», «Сталинец», № 32, Л-2 Тип «Л» II серии(рос.)
- «Л-2» «Сталинец» (до 1932 года «Марксист»)(рос.)
- L-2. на uboat.net. (англ.)
Література
- Морозов М. Э., Кулагин К. Л. . Первые подлодки СССР. «Декабристы» и «Ленинцы». — М.: Коллекция, Яуза, Эксмо, 2010. — С. 90-91. — 160 с. — 2000 экз. — ISBN 978-5-699-37235-5.
- Платонов А. В. . Энциклопедия советских подводных лодок 1941—1945. — М.: АСТ, 2004. — С. 365. — 592 с. — 3000 экз. — ISBN 5-17-024904-7.