Магнетар

Магнетар або магнітар — нейтронна зоря з надпотужним магнітним полем (1013-1015 Гс), модель якої запропонували Роберт Дункан та Крістофер Томпсон 1992 року для пояснення м'яких повторюваних гамма-спалахів (англ. soft gamma repeater, SGR)[1].

Магнетар в уяві художника.

Історія дослідження

Уперше таке джерело спостерігали радянські астрономи 1979 року[джерело?]. Проміжки часу між гамма-спалахами таких джерелах нерегулярні.

Модель магнітара

Кількість енергії, яка викидається при звичайному спалаху, що триває декілька десятих секунд, порівняна з енергією, що її випромінює Сонце за цілий рік. Чотири відомих SGR розташовані в межах нашої галактики і тільки один за її межами. Ці неймовірні вибухи енергії можуть бути викликаними зоретрусами — процесами розриву твердої поверхні (кори) нейтронної зорі та викиду із її надр потужних потоків протонів, які захоплюються магнітним полем і випромінюють у гамма- та рентгенівських областях електромагнітного спектру.

Модель магнітара запропонували для пояснення цих потужних гамма та рентгенівських спалахів. Це нейтронна зоря з надзвичайно потужним магнітним полем. Якщо нейтронна зоря народжується, швидко обертаючись, то спільний вплив обертання і конвекцїї, яка грає важливу роль в перші декілька секунд існування нейтронної зорі, може створити потужне магнітне поле в результаті складного процесу, відомого як «активне динамо» (аналогічно тому, як магнітне поле створюється всередині Землі та Сонця). Теоретики були здивовані, що таке динамо, працюючи в гарячій (~1010 K) нейтронній зорі, може створювати магнітне поле з напруженістю ~1015 Гс. Після охолодження (через декілька десятків секунд), конвекція та динамо припиняють свою дію.

Іншим загадковим типом об'єктів, які випромінюють потужне рентгенівське випромінювання під час періодичних вибухів, є так звані аномальні рентгенівські пульсари (англ. Anomalous X-ray Pulsars, AXP). Вони відрізняються від звичайних рентгенівських пульсарів тим, що випромінюють тільки в рентгенівському діапазоні. Вчені вважають, що SGR та AXP є фазами життєвого циклу одного і того ж класу об'єктів[джерело?], а саме магнетарів, або нейтронних зір, які випромінюють м'які гамма-кванти, що беруть енергію із магнітного поля.

SGR характеризують швидкими періодами обертання (~0.001 с), а AXP - повільним (5-12 с). На сьогодні відомо 6 AXP та 2 кандидати на AXP.

Хоча магнетар є лише теоретичною моделлю, а даних, які достовірно підтвердять їхнє існування немає, астрономи продовжують шукати їх.[джерело?]

Кандидати

Станом на 2009 рік відомі такі кандидати у магнетари[джерело?]:

  • Джерела повторних гама спалахів
    • SGR 1900+14
    • SGR 1627-41
    • SGR 1806-20
    • SGR 0526-66
    • SGR 1801-23
    • SGR 0501+4516[lower-alpha 1]
  • Аномальні рентгенівські пульсари
    • 1E 1547.0-5408
    • XTE J1810-197
    • 1E 1048.1-5937
    • AX J1845-0258 (не підтверджений)
    • 1E 2259+586
    • CXOU J010043.1-721134
    • 4U 0142+61
    • CXO J164710.2-455216
    • 1RXS J170849.0-400910
    • 1E 1841-045

Примітки
  1. Останні два об'єкти є не підтвердженими.

Джерела
  1. Dooling, Dave (20 травня 1998). "Magnetar" discovery solves 19-year-old mystery. Science@NASA Headline News. Архів оригіналу за грудень 14, 2007. Процитовано 17 грудня 2007.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.