Магістральна гідротранспортна система

Основні параметри та робочий режим МГТС визначаються вимогами максимальної ефективності транспортування відповідно до вимог споживача.

МГТС може мати самостійне значення, бути транспортною артерією паливно-енергетичного або паливно-металургійного комплексу, або частиною єдиної транспортної мережі країни у сукупності з автомобільним, залізничним та водним транспортом (наприклад, система «МАРКОНАФЛО»). МГТС складається з початкового терміналу, лінійної частини з насосними станціями та кінцевого терміналу.

Склад і структура цих терміналів визначається видом транспортованого матеріалу і способом його використання у споживача. Наприклад, при транспортуванні енергетичного вугілля можливі два принципово різні варіанти:

1. Дроблення на початковому терміналі до 0-1(3) мм — гідротранспорт вугілля з концентрацією суміші ~50 % — зневоднення, сушка, подрібнення і спалювання вугілля у факелі на ТЕС кінцевого терміналу.
2. Подрібнення на початковому терміналі до 0-100 (250) мкм, приготування висококонцентрованого водовугільного палива — гідротранспорт палива — його пряме спалювання на ТЕС кінцевого терміналу. Для транспортування коксівного вугілля розроблені технічні рішення, які передбачають дроблення до 0-6 мм і масляну агрегацію вугілля на початковому терміналі — гідротранспорт вугільно-масляного аґломерату — зневоднення його і використання для приготування шихти для коксування на кінцевому терміналі.

Найбільш відомі у світовій практиці МГТС:

вугільні :

• «Бєлово — Новосибірськ» (Росія, висококонцентроване водовугільне паливо, 5 млн т на рік, 260 км, 500 мм, 3 насосні станції);
• «Блек Меса — Мохейв» (США, гідросуміш, 4,8 млн т на рік, 430 км, 450 мм, 4 насосні станції);

для мідних руд та концентратів:

• «Єсконіда» (Чилі, 2 млн т на рік, 175 км, 150 — 200 мм, 1 насосна станція);
• «ОК Теді» (Нова Ґвінея, 0,6 млн т на рік, 160 км, 150 мм, під природним тиском);

для залізних руд та концентратів:

• «Самарко» (Бразилія, 12 млн т на рік, 410 км, 500 мм, 2 насосні станції);
• «Ла Перла — Геркулес» (Мексика, 4,5 млн т на рік, 310 км, 350 мм, 3 насосні станції);

для вапняку:

• «Регбі» (Велика Британія, 1,7 млн т на рік, 95 км, 250 мм,1 насосна станція);

для фосфатного концентрату:

• «Вернал» (США, 2,9 млн т на рік, 160 км, 250 мм, 2 насосні станції);

для гільсоніту:

• «Емерікен Гільсоніт» (США, 0,4 млн т на рік, 120 км, 200 мм, 1 насосна станція).

• безперервність і рівномірність вантажопотоку;
• підвищена надійність;
• можливість повної автоматизації;
• незалежність від погодних умов;
• економічна перевага над залізничним транспортом, особливо, коли шахти знаходяться у віддалених районах;
• має суттєво менші транспортні втрати та техногенне навантаження на довкілля;
• створює менше шуму;
• малі терміни будівництва.

• Гідравлічний транспорт
• Магістральний гідравлічний транспорт
• Магістральний газопровід
• Магістральний нафтопровід
• Магістральний трубопровідний транспорт газу
• Магістральний трубопровідний транспорт вугілля
• Список країн за довжиною магістральних трубопроводів

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• Світлий Ю.Г., Білецький В.С.. Гідравлічний транспорт (монографія). – Донецьк: Східний видавничий дім, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. – 436 с. ISBN 978-966-317-038-1
• Світлий Ю.Г., Круть О.А. Гідравлічний транспорт твердих матеріалів. Донецьк: Східний видавничий дім, 2010. – 268 с. ISBN 978-966-317-049-7