Мадонна з грецьким написом
«Мадонна з грецьким написом» (італ. Madonna greca) — картина італійського художника Джованні Белліні (1430—1516), майстра венеціанської школи. Створена у 1460 році.
 | |
| італ. Madonna greca | |
|---|---|
| Творець: | Джованні Белліні |
| Час створення: | 1460 |
| Розміри: | 82 × 62 cm |
| Висота: | 82 см |
| Ширина: | 62 см |
| Матеріал: | темпера на дереві |
| Жанр: | сакральне мистецтво |
| Зберігається: | Італія, Мілан |
| Музей: | Брера |
 «Мадонна з грецьким написом» у Вікісховищі | |
Греки у Венеції
Венеція, як торговельна імперія, мала тісні зв'язки з країнами сходу, а географічно найближча з яких була саме Візантія. Історія довгих стосунків Венеції та Візантії знала і запозичення мистецьких зразків, і довготривалу торгівлю, і заздрість, і військове захоплення та пограбування Константинополя у 1204 році. Був навіть 50-річний період, коли на уламках розбитої Візантії греків — Венеція створила нетривалу Латинську імперію. А в соборі Святої Софії навіть встигли поховати дожа Енріко Дандоло.
Мав місце і зворотний вплив константинопольських майстрів та візантійських зразків на мистецтво Венеції. В столиці Адріатики роками працювали грецькі майстри - творці мозаїк, релігійних образів. Мали греки і власну церкву в Венеції. Еміграція в Італію та в Венецію особливо поширилася після військової поразки Візантії у 1453 році і захоплення її земель турками-османами, після зникнення Візантії як держави.
Грецькі майстри емігрували в Італію і пізніше, зробивши свій внесок в італійську моду на античність, в італійський гуманізм і Раннє Відродження як таке. Візантійцями або греками за походженням в Італії були
- Ніколо Семітеколо
- Віссаріон Нікейський
- художник Марко Базаіті
- Джуліо Кловіо
- Антоніо Вассилакі
- Доменіко Теотокопулос ( Ель Греко )
та багато інших.
Тісні зв'язки з Венецією мав і кардинал та гуманіст 15 століття Віссаріон Нікейський, грек, що перейшов у католицтво.
Провенанс
Дослідження історії картини доводить, що вона довго зберігалась в палаці дожів. В Пінакотеку Брера її передали у 1808 році після реквізицій церковного майна та передачі художніх пам'яток в галерею.
При дослідженні картини виявили, що вона створена майстром не на золотому тлі, як то було на іконах Візантії, а на тлі синього неба. Темна завіса та грецький напис — пізні додатки, створені у 16 столітті. Але вони мало втрутились в художню суть образу, лише перенаправивши його в бік грецьких зразків. Порівняння візантійських ікон добре доводить грецький прототип, грецькі корені образу, створеного венеціанським майстром в 15 столітті.
Вишгородська Богородиця
Образ Феофана Грека