Мазіньйо Олівейра
Вальдемар Ауреліано де Олівейра Фільйо (порт. Waldemar Aurelio de Oliveira Filho), більш відомий як Мазіньйо (порт. Mazinho, нар. 26 грудня 1965, Гуаружа) — бразильський футболіст, що грав на позиції нападника.
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Альдемар Ауреліо де Олівейра Фільйо | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 26 грудня 1965 (56 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Гуаружа, Бразилія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 180 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 73 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Бразилія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | нападник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Виступав, зокрема, за німецьку «Баварію», японські «Касіма Антлерс» і «Кавасакі Фронталє» та ряд бразильських клубів, а також національну збірну Бразилії, у складі якої став срібним призером Кубка Америки.
Клубна кар'єра
У дорослому футболі дебютував 1985 року виступами за команду клубу «Сантус», взявши участь лише у 9 матчах чемпіонату.
Згодом з 1987 по 1991 рік грав з поперемінним успіхом у складі бразильських клубів «Санту-Андре», «Сан-Бенту», «Атлетіку Паранаенсе» та «Брагантіно». З останнім клубом Мазінью виграв чемпіонат штату Сан-Паулу в 1990 році.
На початку 1991 року в Південну Америку вирушила делегація «Баварії», очолювана менеджером Улі Генессом, спільно з тренером Юппом Гайнкесом і його помічником Егоном Коордес. Їхньою метою було знайти першого бразильця для «рекордмайстера», суперзірку, яка може зробити з м'ячем все, що завгодно. «Баварська трійця» повернулася в Мюнхен з двома гравцями: ними стали Бернардо Фернандес да Сілва і Мазінью. Вони хотіли взяти тільки Мазінью, але тут у справу втрутилися агенти і порадники: два бразильця йшли в одному комплекті, так що довелося взяти обох[1].
Якраз у свій дебют, 14 серпня 1991 року, на 89 хвилині гри він приніс своїй команді перемогу 1:0 проти «Фортуни» (Дюссельдорф). Але потім пройшли 4 безгольові тижня. Журналісти постійно писали, що він повинен нарешті відплатити за прекрасне ставлення до його персони. Всього у 28 іграх, які він зіграв в своєму першому сезоні, бразилець забив вісім голів, а також по два рази відзначався в матчах кубку та єврокубку.
У наступному сезоні Мазінью провів свою одну з найважливіших ігор у Німеччині[1]. 12 вересня 1992 року в другому раунді Кубка Німеччини «Баварія» зустрічалася з дортмундською «Боруссією». Мазінью був на висоті в тій грі: на 58 хвилині матчу він вивів «мюнхенців» вперед 2:1, і він був близький до того, щоб стати героєм того матчу, але за шість хвилин до кінця Стефан Шапюїза зрівняв рахунок. Гра продовжилася в серії одинадцятиметрових ударів. Команди забили свої перші три удари. Настала черга Мазінью, який пробив прямо в праву штангу, через що «Баварія» була переможена, а Мазіньо в подальшому зміг відзначитися лише двічі в Бундеслізі до 1995 року.
Історія могла повернутися в кращу сторону влітку 1994 року, коли Джованні Трапаттоні вигнав єдиного колумбійського легіонера в історії клубу Адольфо Валенсію, а Мазінью, який останні місяці провів в оренді в бразильському «Інтернасьйоналі» і в другій команді «Баварії», зайшов в офіс команди на Зебенер-штрассе і сказав: «Тепер я буду забивати! Я потрібен Трапаттоні!»[1]. Він розповідав, що хоче переїхати до Мюнхена, побудувати віллу і перевезти свою дружину Клаудію і синів Майкла і Брайана 15 вересня з Сан-Паулу в Німеччину. Власне кажучи, вони приїхали, але будинок був недобудований, а через кілька тижнів після їх прибуття нападник зіграв свою останню гру у футболці «Баварії». Його замінили на 34 хвилині на Томаса Штрунца у дербі проти «Мюнхен 1860». Кількома днями раніше був представлений його наступник Жан-П'єр Папен. Він теж підійшов до мікрофона на Зебенер-штрассе і сказав: «Тут здорово! Тут мій світ!»[1].
Після цього Мазінью повернувся на батьківщину і протягом 1995 року грав за «Фламенго», ставши з клубом володарем Кубка Гуанабара.
1996 року уклав контракт з японським клубом "Касіма Антлерс, у складі якого провів наступні п'ять сезонів своєї кар'єри гравця, вигравши за цей час сім національних трофеїв, після чого ще сезон провів у «Кавасакі Фронталє».
Завершив професійну ігрову кар'єру 2001 року у клубі «Брагантіно», у складі якого вже виступав раніше.
Виступи за збірну
13 грудня 1990 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії в товариській грі проти збірної Мексики у Лос-Анджелесі.
У наступному році у складі збірної був учасником Кубка Америки 1991 року у Чилі, де разом з командою здобув «срібло».
Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала усього 2 роки, провів у формі головної команди країни 9 матчів, забивши 2 голи.
Статистика
| Чемпіонат | Ліга | Кубок | Кубок ліги | Всього | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Сезон | Клуб | Ліга | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи |
| Бразилія | Ліга | Кубок Бразилії | Кубок Ліги | Всього | ||||||
| 1985 | «Сантус» | Серія A | 6 | 0 | 6 | 0 | ||||
| 1986 | 3 | 0 | 3 | 0 | ||||||
| 1987 | 0 | 0 | 0 | 0 | ||||||
| 1988 | 0 | 0 | 0 | 0 | ||||||
| 1989 | «Атлетіку Паранаенсе» | 11 | 3 | 11 | 3 | |||||
| 1990 | «Брагантіно» | 12 | 2 | 12 | 2 | |||||
| 1991 | 21 | 6 | 21 | 6 | ||||||
| Німеччина | Ліга | Кубок Німеччини | Кубок німецької ліги | Всього | ||||||
| 1991/92 |  «Баварія» | Бундесліга | 28 | 8 | 1 | 2 | 4 | 2 | 33 | 12 |
| 1992/93 | 17 | 3 | 2 | 2 | - | 19 | 5 | |||
| 1993/94 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 0 | ||
| Бразилія | Ліга | Кубок Бразилії | Кубок Ліги | Всього | ||||||
| 1993 | «Інтернасьйонал» | Серія A | 9 | 2 | 9 | 2 | ||||
| 1994 | 0 | 0 | 0 | 0 | ||||||
| Німеччина | Ліга | Кубок Німеччини | Кубок німецької ліги | Всього | ||||||
| 1994/95 | «Баварія» | Бундесліга | 3 | 0 | 0 | 0 | 1 | 0 | 4 | 0 |
| Бразилія | Ліга | Кубок Бразилії | Кубок Ліги | Всього | ||||||
| 1995 | «Фламенго» | Серія A | 0 | 0 | 0 | 0 | ||||
| Японія | Ліга | Кубок Імператора | Кубок Джей-ліги | Всього | ||||||
| 1995 |  «Касіма Антлерс» | Джей-ліга | 9 | 4 | 2 | 2 | - | 11 | 6 | |
| 1996 | 19 | 11 | 3 | 3 | 13 | 2 | 35 | 16 | ||
| 1997 | 31 | 22 | 5 | 7 | 12 | 6 | 48 | 35 | ||
| 1998 | 24 | 9 | 4 | 1 | 4 | 2 | 32 | 12 | ||
| 1999 | 17 | 6 | 2 | 0 | 1 | 0 | 20 | 6 | ||
| 2000 | «Кавасакі Фронталє» | 8 | 1 | 0 | 0 | 1 | 1 | 9 | 2 | |
| Бразилія | Ліга | Кубок Бразилії | Кубок Ліги | Всього | ||||||
| 2001 | «Брагантіно» | Серія B | 0 | 0 | 0 | 0 | ||||
| Країна | Бразилія | 62 | 13 | 62 | 13 | |||||
| Німеччина | 49 | 11 | 49 | 11 | ||||||
| Японія | 108 | 53 | 16 | 13 | 31 | 11 | 155 | 77 | ||
| Всього | 219 | 77 | 16 | 13 | 31 | 11 | 266 | 101 | ||
Досягнення
- «Брагантіно»: 1990
- «Інтернасьйонал»: 1994
- Володар Кубка Гуанабара:
- «Фламенго»: 1995
- «Касіма Антлерс»: 1996, 1998
- Володар Кубка Імператора:
- «Касіма Антлерс»: 1997
- Володар Кубка Джей-ліги:
- «Касіма Антлерс»: 1997
- Володар Суперкубка Японії:
- «Касіма Антлерс»: 1997, 1998, 1999
Посилання
- Мазіньйо Олівейра на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Мазіньйо Олівейра на сайті fussballdaten.de (нім.)
- Мазіньйо Олівейра на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Мазіньйо Олівейра на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)