Майкл Козак

Майкл Г. Козак (англ. Michael G. Kozak) — американський дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол США в Республіці Білорусь (2000—2003). Старший радник Бюро демократії, прав людини та праці Держдепартаменту США (з 2014).

Майкл Г. Козак
англ. Michael G. Kozak
Народився 1946
Громадянство  США
Діяльність Дипломат
Alma mater Каліфорнійський університет в Берклі

Життєпис

У 1968 році закінчив факультет політології Каліфорнійського університету в Берклі. У 1971 факультет правознавства Каліфорнійського університету в Берклі[1].

У 1971—1977 рр. — помічник переговірника для договорів з питань Панамського каналу.

У 1977—1981 рр. — помічник переговірника з членами Конгресу для затвердження договорів та виконання законодавства.

У 1982—1988 рр. — головний заступник помічника державного секретаря юридичного бюро Державного департаменту. Брав участь у близькосхідному мирному врегулюванні (1982—1983). Сприяв втіленню угоди в Кемп-Девід та домовлятися про вихід ППО з Лівану.

У 1988 році — спецпредставник президента США Рональда Рейгана, домовився про від'їзд генерала Мануеля Нор'єги.

У 1988—1991 рр. — головний заступник помічника державного секретаря бюро міжнародних справ Державного департаменту. Супроводжував американські війська в Панамі, щоб допомогти новому урядові створити основні інститути демократії у 1989 році.

У 1996—1999 рр. — Глава дипломатичної місії США в Гавані, Куба.

У 2000—2003 рр. — Надзвичайний і Повноважний Посол США в Республіці Білорусь[2][3]. 22 лютого 2001 року вручив вірчі грамоти Президенту Білорусі Олександрові Лукашенку.

У 2003—2005 рр. — головний заступник помічника державного секретаря бюро демократії, права людини та праці Державного департаменту. Як виконувач обов'язків помічника секретаря з питань демократії, прав людини та праці він організував прийняття резолюції з прав людини на Кубі в Комісії ООН з прав людини. Як виконувач обов'язків помічника Секретаря з питань міжамериканських справ, він допомагав держсекретарю Бейкеру в переговорах і втіленні двопартійного угоди про Центральну Америку, що було визначальним для забезпечення демократичного завершення конфлікту в Нікарагуа.

У 2005—2009 рр. — старший директор з питань співробітництва Ради національної безпеки.

З 4 березня 2014 року — старший радник Бюро демократії, прав людини та праці Держдепартаменту США.

У 2017 році — голова делегації США на засіданні ОБСЄ в Варшаві, присвяченому захисту прав людини[4]

Позиція

Квазі-російські сили в Донецьку та Луганську, яких Росія силою утримує при владі, озброює та навчає, якими Росія керує та з якими разом вона проводить бойові дії — становлять загрозу і залякують місцеве населення. В Криму, російська влада переслідує кримських татар, етнічних українців та тих, хто протистоїть окупації

.

Незважаючи на напади, народ України стійко утверджує свою гідність та прагнення добробуту через посилення інтеграції з Європою

.

Під час відкриття щорічної конференції ОБСЄ з питань людського виміру у Варшаві 10 вересня закликав Росію звільнити ув'язненого українського режисера Олега Сенцова та інших українських політичних в'язнів, і зазначив, що продовження російської агресії проти України суперечить усім десяти фундаментальним принципам Гельсінкського заключного акту, зокрема недоторканності кордонів та територіальній цілісності держав[5]:

Коли ми відкриваємо конференцію 2018 року, пан Сенцов перебуває в небезпечному стані здоров’я на 120-й день свого голодування, протестуючи проти незаконного позбавлення волі з боку Росії понад 60 його співвітчизників. Ми закликаємо Росію звільнити цих ув’язнених
конфлікт в Україні, який розпалила Росія і продовжує підживлювати, є найгіршою кризою безпеки в Європі з 1990-х років

.

Нагороди та відзнаки

  • Премія Державного департаменту
  • Молода федеральна адвокатська премія
  • Президентські звання видатного та заслуженого виконавця
  • Орден Бальбоа (Панама)

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.