Майкл Козак

У 1968 році закінчив факультет політології Каліфорнійського університету в Берклі. У 1971 факультет правознавства Каліфорнійського університету в Берклі[1].

У 1971—1977 рр. — помічник переговірника для договорів з питань Панамського каналу.

У 1977—1981 рр. — помічник переговірника з членами Конгресу для затвердження договорів та виконання законодавства.

У 1982—1988 рр. — головний заступник помічника державного секретаря юридичного бюро Державного департаменту. Брав участь у близькосхідному мирному врегулюванні (1982—1983). Сприяв втіленню угоди в Кемп-Девід та домовлятися про вихід ППО з Лівану.

У 1988 році — спецпредставник президента США Рональда Рейгана, домовився про від'їзд генерала Мануеля Нор'єги.

У 1988—1991 рр. — головний заступник помічника державного секретаря бюро міжнародних справ Державного департаменту. Супроводжував американські війська в Панамі, щоб допомогти новому урядові створити основні інститути демократії у 1989 році.

У 1996—1999 рр. — Глава дипломатичної місії США в Гавані, Куба.

У 2000—2003 рр. — Надзвичайний і Повноважний Посол США в Республіці Білорусь[2][3]. 22 лютого 2001 року вручив вірчі грамоти Президенту Білорусі Олександрові Лукашенку.

У 2003—2005 рр. — головний заступник помічника державного секретаря бюро демократії, права людини та праці Державного департаменту. Як виконувач обов'язків помічника секретаря з питань демократії, прав людини та праці він організував прийняття резолюції з прав людини на Кубі в Комісії ООН з прав людини. Як виконувач обов'язків помічника Секретаря з питань міжамериканських справ, він допомагав держсекретарю Бейкеру в переговорах і втіленні двопартійного угоди про Центральну Америку, що було визначальним для забезпечення демократичного завершення конфлікту в Нікарагуа.

У 2005—2009 рр. — старший директор з питань співробітництва Ради національної безпеки.

З 4 березня 2014 року — старший радник Бюро демократії, прав людини та праці Держдепартаменту США.

У 2017 році — голова делегації США на засіданні ОБСЄ в Варшаві, присвяченому захисту прав людини[4]

Квазі-російські сили в Донецьку та Луганську, яких Росія силою утримує при владі, озброює та навчає, якими Росія керує та з якими разом вона проводить бойові дії — становлять загрозу і залякують місцеве населення. В Криму, російська влада переслідує кримських татар, етнічних українців та тих, хто протистоїть окупації

.

Незважаючи на напади, народ України стійко утверджує свою гідність та прагнення добробуту через посилення інтеграції з Європою

.

Під час відкриття щорічної конференції ОБСЄ з питань людського виміру у Варшаві 10 вересня закликав Росію звільнити ув'язненого українського режисера Олега Сенцова та інших українських політичних в'язнів, і зазначив, що продовження російської агресії проти України суперечить усім десяти фундаментальним принципам Гельсінкського заключного акту, зокрема недоторканності кордонів та територіальній цілісності держав[5]:

Коли ми відкриваємо конференцію 2018 року, пан Сенцов перебуває в небезпечному стані здоров’я на 120-й день свого голодування, протестуючи проти незаконного позбавлення волі з боку Росії понад 60 його співвітчизників. Ми закликаємо Росію звільнити цих ув’язнених

конфлікт в Україні, який розпалила Росія і продовжує підживлювати, є найгіршою кризою безпеки в Європі з 1990-х років

.

• Премія Державного департаменту
• Молода федеральна адвокатська премія
• Президентські звання видатного та заслуженого виконавця
• Орден Бальбоа (Панама)

• Агресія Росії є загрозою для всіх країн ОБСЄ — посол США Козак
• Акт в поддержку демократии в Беларуси Интервью с Майклом Козаком — 2004-12-20 (рос.)
• МАЙКЛ КОЗАК: «САДДАМ ПАЛ БЫСТРО И БЕЗ МНОГОЧИСЛЕННЫХ ПОТЕРЬ» (рос.)