Майкл Рокфеллер

Народився в 1938 році в сім'ї американського банкіра Нельсона Олдрича Рокфеллера, був правнуком першого доларового мільярдера Джона Рокфеллера. З дитинства Майкл цікавився історією і антропологією, що підтримувалося його батьком. Він багато часу проводив в інституті антропології, який фінансувала родина Рокфеллерів. Майкл вирішив стати науковцем, для чого поступив у Гарвардський університет.

У 1960 році він закінчив його, декілька місяців відслужив в американській армії[1].

Майкл Рокфеллер мріяв відправитися в наукову експедицію в Океанію, зібрати колекцію, що розповідала про життя і побут аборигенів. Нельсон Рокфеллер вітав це рішення сина і виділив гроші на поїздку[1].

Майкл Рокфеллер відправився в експедицію восени 1961 року разом з голландським етнографом Рене Вассингом. Вони найняли двох провідників з місцевих жителів — деяких Лео і Симона, і разом з ними колесили по поселеннях аборигенів, вимінюючи їх предмети побуту і мистецтва на металеві вироби. Рокфеллер і Вассинг скуповували, серед іншого, також прикрашені людські черепи.

Через деякий час вони зібрали цілу колекцію, яка пізніше була поміщена в експозицію Нью-Йоркського музею первісного мистецтва, але на досягнутому вирішили не зупинятися. Вони вирішили відправитися в поселення місцевого людоїдського племені асматів, щоб дістати унікальні предмети.

Місцеві відмовляли Рокфеллера їхати до асматів, кажучи, що в цьому племені існують забобони, що душа людини переходить до того, хто його убив і з'їв, а шаман одного з племен сказав йому, що він бачить «маску смерті» на його обличчі[1].

Незважаючи на умовляння аборигенів не їхати до асматів, 17 листопада 1961 року Рокфеллер, Вассинг, Лео і Симон відправилися до них. Рокфеллер виміняв саморобний човен у аборигенів, підвісив на нього мотор і відправився разом зі своїми супутниками до далекого поселення асматів річкою, попри те, що човен був явно перевантажений. Через деякий час мотор човна затих. До берега були близько трьох кілометрів, і провідники експедиції Лео та Симон, прив'язавши до себе каністри з-під палива, попливли до берега.

Їм вдалося досягти берега, незважаючи на небезпеку нападу крокодилів, але заблукали в джунглях і були виявлені лише через декілька днів[1].

Рокфеллер і Вассинг залишалися в човні, проте незабаром його перевернуло хвилею. Вассинг зумів утриматися на його уламках, а Рокфеллер крикнув йому, що попливе до берега. Вассинг відмовився плисти з ним, і бачив, як він поплив до берега. Більше Майкла Рокфеллера ніхто не бачив. Через декілька годин Вассинг був виявлений гідролітаком нідерландських військово-морських сил, а потім шхуна «Тасман» підібрала його. Коли Вассинг прийшов до тями, він розповів про всі обставини.

На пошуки Майкла Рокфеллера були кинуті великі сили, але жодних слідів виявити не вдалося. Незабаром з Нью-Йорка прилетів Нельсон Рокфеллер і спонсорував пошуки сина, але ні Майкла, ні його тіла так і не знайшли[1].

Досі точно не встановлено, що ж сталося з Майклом Рокфеллером. Багато хто схилявся до того, що потонути в річці або загинути від крокодилів він не міг. За найпоширенішою версією, Рокфеллера вбили і з'їли асмати. За словами християнського місіонера Яна Сміта, чия місія знаходилася недалеко від поселення асматів, він бачив, що аборигени несли одяг зниклого дослідника, більше того — вони показували йому кістки, які могли належати Майклу.

Незабаром Сміт трагічно загинув, і детальніше з'ясувати це не вдалося. Інший місіонер стверджував, що аборигени також розповідали йому про вбитого і з'їденого юнака, чий череп з «залізними очима» (ймовірно, окулярами, які завжди носив Рокфеллер) зберігався у шамана племені, але жодних підтверджень цьому не знайшлися[1]. Також поширена версія про те, що Рокфеллер був убитий асматами, які злякалися, що він — морське чудовисько, що вийшло з води. За їхніми повір'ями, чудовиська мали людське обличчя і білий колір шкіри[2].

• «Загублена експедиція Рокфеллера» із циклу «Таємниці століття».

• Загублені в часі