Маймескулов Леонід Миколайович

Леонід Миколайович Маймескулов (20 травня 1929 27 червня 2012) — радянський та український вчений-правознавець, кандидат юридичних наук (1964), професор (1990), фахівець з історії держави і права.

Леонід Миколайович Маймескулов
Народився 20 травня 1929(1929-05-20)
Красіно, Устюженський район, Ленінградська область, РСФРР, СРСР
Помер 27 червня 2012(2012-06-27) (83 роки)
Харків, Україна
Країна СРСР
Україна
Діяльність викладач університету, правник
Alma mater Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Галузь право
Заклад Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Звання професор
Ступінь кандидат юридичних наук

Біографія

Леонід Маймескулов народився 20 травня 1929 року у селі Красіно Устюженского району (на той момент Ленінградська область). У 1957 році закінчив Харківський юридичний інститут, після чого працював у органах прокуратури Української РСР[1].

У 1960 році почав працювати у Харківському юридичному інституті на кафедрі історії держави і права. Спершу працював аспірантом, а 1970 року отримав вчене звання доцента. У 1990 році став професором кафедри історії держави і права Харківського юридичного інституту[1].

Помер 27 червня 2012 року.

Наукова діяльність

Леонід Маймескулов спеціалізувався на дослідженні проблем історії контрольних і правоохоронних органів, історії держави і права України та зарубіжних країн. У 1964 році отримав ступінь кандидата юридичних наук. У 1990 році отримав звання професора[1].

Серед робіт Маймескулова були наступні праці: «Всеукраїнська Чека у роки громадянської війни» (1964), «Всеукраїнська надзвичайна комісія для боротьби з контрреволюцією (1918—1922)», (1970 і 1990), «Історія держави і права країн Азії та Африки» (1981, написана у співавторстві з Миколою Страховим) і «Парламентаризм і реальна демократія» (1997)[1].

Примечания

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.