Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

• З 5 (17) листопада 1804 р. до 1835 року — відділення моральних та політичних наук у складі Харківського імператорського університету
• 1835—1920 — відділення перейменовано на юридичний факультет університету
• 1920 — 1930 — юридичний факультет у складі Харківського інституту народного господарства
• 1930 — 1933 — Інститут радянського будівництва і права, який створено на базі правового факультету ХІНГ
• з червня 1933—1937 — Всеукраїнський комуністичний інститут радянського будівництва та права
• 1937—1957 — Харківський юридичний інститут ім. Л.М. Кагановича[4]
• 1957—1991 — Харківський юридичний інститут ім. Ф.Е. Дзержинського
• з 20 березня 1991 — Українська юридична академія
• з 30 березня 1995 — Академії надано статус національного самоврядного (автономного) державного вищого навчального закладу
• з 4 листопада 1995 р. — Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого
• від 8 грудня 2010 р. — Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»[5].
• від 4 грудня 2013 р. — Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого[6].

Ювілейна монета «Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого» (реверс)

Ювілейна монета «Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого» (аверс)

Історія академії починається ще з XIX ст., коли 5 (17) листопада 1804 р. імператором Олександром І був створений Харківський імператорський університет, до складу якого входило відділення моральних та політичних наук. У 1835 р. це відділення перейменовано на юридичний факультет університету.

У 1920 р. за рішенням Уряду України юридичний факультет Харківського університету було включено до складу створеного на базі Харківського комерційного інституту Харківського інституту народного господарства.

У 1930 р. в ході реформи вищої освіти, на базі факультетів Інституту народного господарства були створені галузеві інститут, у тому числі Інститут радянського будівництва і права на базі правового факультету ХІНГ. У червні 1933 р. інститут перейменовано на Всеукраїнський комуністичний інститут радянського будівництва та права. З метою покращення справи підготовки кадрів-юристів його було у 1937 р. перетворено у Харківський юридичний інститут ім. Л.М. Кагановича.

Постановою Ради Міністрів України від 20 березня 1991 р. Харківський юридичний інститут реорганізовано в Українську юридичну академію.

Указом Президента України від 30 березня 1995 р. № 267 Академії надано статус національного самоврядного (автономного) державного вищого навчального закладу, а Указом від 4 листопада 1995 р.присвоєно ім'я Ярослава Мудрого. Пізніше поіменовано в Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого.Указом Президента України № 457 від 21 червня 2001 р. «Питання Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого», ураховуючи визначну роль у підготовці фахівців для органів державної влади, правоохоронних органів, різних сфер юридичної практики, виходячи з необхідності збереження і дальшого розвитку сформованих в академії наукових шкіл їй надано додаткові права з затвердженням Статуту Кабінетом Міністрів України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2010 р. N 2213-р Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого реорганізована шляхом перетворення її в Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»[5].

24 грудня 2010 року Президент України В. Ф. Янукович своїм указом підтримав пропозицію Кабінету Міністрів України щодо збереження статусу національного за університетом «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», що утворюється у зв'язку з реорганізацією Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.[7]

4 грудня 2013 р. наказом Міністерства освіти і науки України № 1697 перейменовано в Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого[6].

Головний навчальний корпус площею 22,9 тис. м². по вул. Пушкінській, 77 було збудовано в 1893 р. за проектом архітектора О. М. Бекетова. У корпусі 26 кафедр, 8 лекційних залів, спортивний та актовий зали, 2 комп'ютерних зали, бібліотека з читальними залами, обладнаними комп'ютерними мережами, 2 зали вченої ради та адміністративні підрозділи університету.

Навчальний корпус кафедри криміналістики площею 3,3 тис. м², що містить 3 лекційних зали, 4 фотолабораторії, 2 комп'ютерних класи, Інтернет-студію, відеоцентр, музей та криміналістичний полігон, розташовано по вул. Пушкінської, 84. Ці навчальні корпусі є пам'ятниками архітектури.

Навчальний корпус по вул. Пушкінській 79/2 площею 2,7 тис. м² має 5 лекційних залів, аудиторії, комп'ютерний клас.

Для організації дозвілля та проведення занять з фізичної підготовки студентської молоді в 1996 р. побудовано сучасний спортивний комплекс по вул. Пушкінській, 104, площею 7,2 тис. м².

Комплекс має тренажерні зали, зал аеробіки, спортивний зал для проведення змагань по волейболу, басейн, сауни, стадіон. У 2000 р. побудовано навчальний корпус по вул. Пушкінській , 106 площею 11,7 тис. м². з актовими залом на 540 місць, залом засідань, 8 лекційними залами, 2 читальними залами, аудиторіями, зимовим садом.

У 1997 р. реконструйовано 16-поверховий навчальний корпус по вул. Динамівській, 4, площею 17,8 м², який налічує 6 лекційних залів, 10 лінгафонних класів, спортивні зали.

Навчальний корпус Кримського юридичного інституту загальною площею 4,4 тис. м² має 4 лекційні зали, аудиторії, актовий зал, бібліотеку, їдальню та спортивний майданчик.

Загальна площа навчального корпусу Полтавського юридичного інституту становить 13 917 м². В його приміщенні розташовані 6 лекційних залів, навчальні кабінети, аудиторія дистанційної освіти, два конференц-зали, два комп'ютерних класи, бібліотека з книгосховищем та читацьким залом, музей криміналістики, зал засідань та ін. В блоці «А» розташована їдальня з двома обідніми залами на 148 посадочних місць з буфетом. До будівлі навчального корпусу примикає 9-ти поверховий гуртожиток квартирного типу на 237 місць загальною площею 5607 м².

На сьогодні на балансі університету: 18 навчальних корпусів, 16 гуртожитків, Палац студентів, спортивні та культурно-розважальні центри, лікувально-оздоровчі комплекси та адміністративно-господарчі будівлі загальною площею 246 611,07 м², а саме:

• навчальні корпуси загальною площею 111 820,57 м²;
• гуртожитки квартирного типу, загальною площею 113 684 м² на 6 861 місце;
• адміністративно-господарчі будівлі загальною площею 10 793,4 м²;
• медично-оздоровчі центри та підприємства громадського харчування загальною площею 10 313,1 м².

Викладання, науково-дослідницьку та виховну роботу проводить 31 кафедра. Зараз структуру академії складають Інститут підготовки кадрів для органів прокуратури України, Інститут підготовки юридичних кадрів для СБУ, Інститут підвищення кваліфікації, Інститут підготовки кадрів для МВС, 7 факультетів денної форми навчання, 2 факультети заочної форми навчання, вечірній факультет та відокремлений структурний підрозділ: Полтавський юридичний інститут (відповідно до наказу Президента України від 2011 р.)

Діють чотири спеціалізовані вчені ради із захисту докторських та кандидатських дисертацій з усіх юридичних спеціальностей.

• Гетьман Анатолій Павлович — ректор.
• Кучерявенко Микола Петрович – перший проректор
• Барабаш Юрій Григорович – проректор з науково-педагогічної роботи та стратегічного розвитку
• Лученко Дмитро Валентинович – проректор з наукової роботи
• Ярошенко Олег Миколайович – проректор з навчально-методичної роботи
• Нестерович Олексій Сергійович – проректор з економіки та соціального розвитку[8].

1. Перший ректор Імператорського Харківського університету — І. С. Рижський (1804 р.);
2. О. В. Куніцин (1839—1841, 1849—1850, 1852—1853 рр.);
3. О. І. Палюмбецький (1850—1852, 1872—1873 рр.);
4. М. М. Алексєєнко (1890—1899 рр.);
5. М. Й. Куплєваський (1901—1905 рр.);
6. в.о.ректора — В. Ф. Левитський (1917);
7. П. І. Фомін (1920—1923 рр.);
8. Я. О. Соколін (1923—1926 рр.);
9. Є. О. Кустолян (1929—1930 рр.);
10. К. К. Брандт (1930—1931 рр.);
11. М. М. Ємінник (1931—1932 рр.);
12. С. М. Цареградський (1933—1934 рр.);
13. С. М. Канарський (1934—1937 рр.);
14. Л. І. Левіков (1937 р.);
15. Є. О. Монастирський (1938—1939 рр.);
16. В. О. Барахтян (1939—1941, 1943—1948 рр.);
17. Вільнянський Соломон Йосипович (1948—1950 рр.);
18. Неботов Олександр Андрійович (1950—1961 рр.);
19. Маслов Василь Пилипович (1962—1987 рр.);
20. Тацій Василь Якович (1987 — 2020 рр.);
21. Гетьман Анатолій Павлович (2020 —)

• Ведешин Андрій Олександрович (1986—2020) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Довгий Костянтин Миколайович (1976—2015) — солдат ЗСУ, учасник російсько-української війни.
• Євдокимов Валерій Олександрович
• Медведько Олександр Іванович
• Шумілкін Володимир Андрійович
• Россіхін Василь Васильович
• Онопенко Василь Васильович
• Максим Пантелеймоненко
• Пушкін Артем Сергійович (* 1983) — український дипломат. Генеральний консул України у місті Шанхай, КНР (з 2020)
• Блажівський Євген Миколайович
• Альперт Семен Аронович
• Гродзинський Моріц Маркович
• Варічев Яків Миколайович
• Саранчін Олексій Тарасович
• Ситник Артем Сергійович
• Синчук Василь Людвігович
• Ліщина Іван Юрійович — заступник Міністра юстиції України — Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини

• Камков Дмитро Сергійович (* 1985) — український дипломат. В.о. Генерального консула України в Гуанчжоу, КНР.

Університет займає передові позиції в юридичній освіті. Про це свідчать результати всеукраїнського рейтингу вузів «Компас», що враховують оцінку роботодавців і випускників, за якими наш університет залишається лідером серед юридичних навчальних закладів України. Університет нагороджено золотою медаллю ХІІІ міжнародної виставки навчальних закладів «Сучасна освіта в Україні-2010» у номінації «Інновації у впровадженні ІТ-технологій в освітній процес» за інноваційну розробку «Модерн-архітектура інформаційного освітнього середовища» (форсайт-проект); посів перше місце і нагороджений дипломом переможця конкурсу в номінації «Інноватика у вищій освіті» за інноваційну розробку «Семантичний інформаційно-освітній портал Національної юридичної Академії України імені Ярослава Мудрого» на міжнародній виставці-презентації «Інноватика в освіті України»; отримав Гран-прі «Лідер вищої освіти України» на міжнародній виставці «Сучасні навчальні заклади — 2010»; університет нагороджено золотою медаллю на XIV міжнародній виставці навчальних закладів «Сучасна освіта в Україні — 2011» у номінації «Впровадження нових форм організації навчально-виховного процесу у ВНЗ» та присуджено почесне звання «Лідер сучасної освіти».

• Національний університет «Одеська юридична академія»

• Всеукраїнський комуністичний інститут радянського будівництва і права // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
• Інститут радянського будівництва і права // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
• Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
• Харківський юридичний інститут // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.

• Наукова бібліотека Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
• Национальная юридическая академия им. Ярослава Мудрого