Максименко Сергій Дмитрович

Народився Сергій Дмитрович 15 грудня 1941р. в с. Запруддя Рокитнянського р-ну Київської обл. Закінчив педагогічний факультет Київського державного педагогічного інституту ім. Горького (КДПІ).

Після закінчення ВНЗ протягом 1965-1970 рр. працював заступником директора з навчально-виховної роботи Дарницького дитячого будинку; у 1970-1973 рр. навчався в аспірантурі на кафедрі психології Київського державного педагогічного інституту імені О.М. Горького; упродовж 1973-1975 рр. працював викладачем на кафедрі психології цього ж вузу.

З липня 1975 р. С.Д. Максименко працює в Інституті психології імені Г.С. Костюка АПН України заступником директора з наукової роботи та завідувачем лабораторії психології навчання. З 1993 р. Сергій Дмитрович – завідувач кафедри педагогіки та психології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.

Починаючи з 1997 р., С.Д. Максименко – директор Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. У цьому ж році його призначено академіком-секретарем відділення психології, вікової фізіології та дефектології НАПН України. З 2000 р. – декан медико-психологічного факультету Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.

С.Д. Максименко – відомий в Україні та за її межами фахівець у галузі практичної психології. Засновник української потужної наукової школи генетичної психології. Всесвітньо відомий науковими розробками з теоретичних проблем розвивального навчання, методологічної рефлексії проблем розвитку у психології, експериментально-генетичних методів вікової та педагогічної психології, наукового обґрунтування створення та запровадження системи системи підготовки фахівців для галузі охорони здоров’я.

Окрім того, як член Міжнародної ради психологів, проф. Максименко є координатором досліджень щодо розробки і використання експериментальних методів у сфері навчання та розвитку особистості. Розробник формувальних і діагностичних методів, включених до Європейського банку дослідницьких процедур з лонгітюдних досліджень при Інституті Макса Планка.

Значних зусиль Сергій Дмитрович докладає для презентації української психологічної науки на рівні міжнародної співпраці. У 2015р. академіка С.Д. Максименка обрано Президентом в Україні міжнародної організації «Глобальний союз науковців за мир» («Global Union of Scientists for Peace»), США.

Під керівництвом проф. Максименка захищено близько 200 кандидатських та понад 70 докторських дисертацій. Він є автором першого в Україні підручника «Психологія особистості». Автор понад 800 наукових праць, зокрема 35 підручників для студентів ВНЗ, 36 навчальних посібників, 30 монографій.

Засновник та науковий керівник Кризового центру медико-психологічної допомоги учасниками АТО та членів їхніх сімей.

Автор близько 640 наукових праць (у тому числі 27 монографій, 20 підручників і 32 навчальних посібників), серед яких:

• Психолого-педагогічні аспекти формування особистості в навчально-виховному процесі (Київ, 1981);
• Проблеми розвиваючого навчання (Київ, 1997);
• Основи генетичної психології (Київ, 1998);
• Основи загальної психології (Київ, 1998);
• Общая психология: учебник (Москва, 1999);
• Загальна психологія: Навч. посібник (Київ, 2000);
• Генетическая психология (методологическая рефлексия проблем развития в психологии) (М.-К., 2000);
• Загальна психологія: Підручник (Київ, 2000);
• Общая психология: Учебник (М.-К., 2001);
• Розвиток психіки в онтогенезі: В 2-х т. (Київ, 2002);
• Основи військової психології: Підручник (Хмельницький, 2002);
• Експериментальна психологія (дидактичний тезаурус): Навч. посібник (Київ, 2002);
• Психологічні засади взаємозв'язку професійного навчання і розвитку особистості майбутнього фахівця: Навч. посібник (Київ, 2003);
• Загальна психологія: Підручник. — К., 2004; Общая психология: Учеб. пособие (М.-К., 2004).

• Повний кавалер ордену «За заслуги»:
  • І ступінь (4 жовтня 2015) — за значний особистий внесок у розвиток національної освіти, підготовку кваліфікованих фахівців, багаторічну плідну педагогічну діяльність та високий професіоналізм[1];
  • ІІ ступінь (30 вересня 2011) — за значний особистий внесок у розвиток національної освіти, підготовку кваліфікованих фахівців, багаторічну плідну педагогічну діяльність, високий професіоналізм[4];
  • ІІІ ступінь (14 травня 2004) — за вагомі особисті заслуги в розвитку вітчизняної науки, створення національних наукових шкіл, зміцнення науково-технічного потенціалу України та з нагоди Дня науки[5];
• Заслужений діяч науки і техніки України (17 травня 2001) — за вагомі особисті заслуги в розвитку вітчизняної науки, створення національних наукових шкіл, зміцнення науково-технічного потенціалу України[2];
• Державна премія України в галузі науки і техніки 2010 року (спільно з Віктором Васильовичем Клименко) — за цикл наукових праць «Психологічні механізми зародження, становлення, здійснення особистості»[3];
• Орден «Знак Пошани»;
• Медаль «За сумлінну працю» НАПН України, Альберта Швейцера Європейської академії прикордонних наук (ФРН, м. Ганновер, 2008), «За доблесну працю», Григорія Сковороди (2011);
• Почесні грамоти Міністерства освіти, Верховної Ради, Кабінету Міністрів України тощо.

• Офіційний сайт
• Електронний архів наукових праць С.Д.Максименка в Електронній бібліотеці НАПН України