Макс Заксенгаймер

15 квітня 1928 року поступив добровольцем в рейхсвер. Після навчання зарахований у 2-гу роту 14-го Баденського піхотного полку. В 1932 році направлений на офіцерські курси в Ульм і 1 липня 1934 року проведений в лейтенанти. З 1 жовтня 1938 року — командир 1-ї роти 75-го піхотного полку 5-ї піхотної дивізії, брав участь в занятті Рейнської демілітаризованої зони. Під час Польської кампанії полк перебував на франко-німецькому кордоні.

Учасник Французької кампанії. З січня 1941 року — офіцер штабу дивізії, займався питаннями транспортування. З 26 липня 1941 року — командир 2-го батальйону 75-го єгерського полку 5-ї єгерської дивізії. Учасник боїв під В'язьмою. 29 липня був важко поранений і після одужання в листопаді знову очолив свій батальйон. В кінці січня 1942 року повернувся на радянсько-німецький фронт в район старої Русси. Відзначився у боях під Дем'янськом. В жовтні 1942 року він був відправлений у шпиталь, де перебував до лютого 1943 року. З квітня 1943 року — 2-й офіцер Генштабу (квартирмейстер) штабу 5-ї єгерської дивізії. Учасник боїв під Оршею і Брест-Литовськом. З жовтня 1943 по лютий 1944 року навчався на курсах офіцерів Генштабу в Гіршбергу. З 10 вересня 1944 року — командир 17-ї піхотної дивізії. В січні 1945 року його дивізія прийняла на себе удар радянських військ на Одері і понесла важкі втрати. Відійшов з боями на Захід і здався союзникам. В 1947 році звільнений. В 1950-54 роках працював у фірмі, яка торгувала будматеріалами, а в 1955 році створив власну будівельну фірму.

• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го і 3-го (1940) класу (12 років)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
• Залізний хрест
  • 2-го класу (25 травня 1940)
  • 1-го класу (15 червня 1940)
• Штурмовий піхотний знак в сріблі
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному (1941)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
  • лицарський хрест (5 квітня 1942)
  • дубове листя (№472; 14 травня 1944)
  • мечі (№132; 6 лютого 1945)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Німецький хрест в золоті (3 лютого 1943)
• Нагрудний знак ближнього бою в бронзі

• Адальберт Шульц
• Фріц Байерляйн
• Ганс Остер
• Гейнц-Вольфганг Шнауфер
• Георг Вільгельм Постель
• Хеннінг фон Тресков

• Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.676-677 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Berger, Florian (2000). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Wien, Austria: Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
• Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
• Williamson, Gordon (2006). Knight's Cross, Oak-Leaves and Swords Recipients 1941-45. Osprey Publishing Ltd. ISBN 1-84176-643-7.
• Reinicke, A., Die 5. Jäger-Division – Polen, Westfeldzug 1940, Rußland, Das Ende an der Oderfront, Nebel Verlag GmbH, Eggolsheim, Deutschland, 2003
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001

• Sachsenheimer, Max. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 18 серпня 2012. (нім.)
• 132. Schwerterträger Max Sachsenheimer. на ritterkreuztraeger-1939-45.de. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 18 серпня 2012. (нім.)
• Max Sachsenheimer
• Sachsenheimer, Maximilian Heinrich «Max» — нагороди генерал-майор Заксенхеймера (англ.)