Малахія
Малахі́я (івр. מַלְאָכִי, Малахі, «Мій посланець») — малий біблійний пророк, останній із старозаповітніх пророків.
| Малахія | |
|---|---|
 | |
| У лику | святий |
 Медіафайли на Вікісховищі | |
Агіографія
За переданням, походив з коліна Завулона, помер у молодості; пророкував у той час, як Єрусалимський храм був знову побудований після полону, ймовірно, близько 400 р. до н. е.; був таким же поборником віри й закону у дні Ездри і Неемії, як Огій і Захарія — у дні Зоровавеля. Він звинувачує народ за брак ревності в жертвопринесеннях, священиків — за ухилення від віри, пригрожує їм Божим судом за різні пороки та богохульство; в той же час він передрікає славу другого храму і ясно пророкує про пришестя Месії, явлення Предтечі і наступаючий Божий суд.
В часи Ісуса його пророцтва не тільки повторялися апостолами, але й були відомі книжникам і народові.
Див. також
Джерела
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
Посилання
- Малахія // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 899. — 1000 екз.