Малий Альфельд
Малий Альфельд, Мала Угорська низовина, Кішальфельд (угор. Kisalföld, словац. Malá dunajská kotlina, нім. Kleine Ungarische Tiefebene) — частина Середньодунайської рівнини в Північно-Західній Угорщині, південно-західній Словаччині (Podunajská nížina – Дунайська низовина) (головним чином Житній острів) і східної Австрії.
Географія
Площа - близько 8000 км². Розташована на місці тектонічного прогину, що заповнено потужною товщею пухких відкладень і сучасним алювієм річок Дунай і Раба. Висота 100-150 м. На півночі - плоска рівнина з широкими долинами, в межах якої Дунай розділяється на рукави і протоки; південна частина - горбиста рівнина з окремими останцями, складеними базальтами. Клімат помірний, опадів близько 600 мм на рік. Значна частина Кішальфельду розорана; посіви пшениці, цукрових буряків. Широколистяні ліси збереглися тільки на південно-заході і на берегах Дунаю.
Найважливіші міста - Дьйор, Комаром, Комарно, Дунайська Стреда, Нове Замки і Мошонмадьяровар.
Обмежена Карпатами на півночі, Баконь - Вертешськими пагорбами на півдні, Віденським басейном і Альпами на заході.
Історія
У Кішальфельді сільське господарство розвивалося починаючи з неоліту. Південна частина Кішальфельду перебувала у складі римської провінції Паннонія між I і V століттями, а пізніше була населена германськими та слов'янськими племенами. Близько 900 р. приходять угорці. Після 900 р. регіон став частиною Угорського князівства, а починаючи з 1000 — Королівства Угорщини. Після Першої світової війни Кішальфельд було розділено між Угорщиною, Чехословаччиною та Австрією. З 1977 Чехословаччина спільно з Угорщиною будували велику дамбу та електростанцію «Габчиково-Надьмарош», але в 1989 Угорщина односторонньо вийшла з проекту, що стало причиною конфлікту між країнами. Наразі будується Словаччиною.
Посилання
- Alpengravimetrie-Symposien 1990–93 (Geologie und Geophysik)
- Forschungsberichte des IGG Sopron (Geographie und Geologie)
- Magyarország (Topographische und Verkehrskarte 1:200.000), Marco-Polo-Verlag