Баконь
Баконь (Баконьські гори, Баконьський ліс; угор. Bakony) — гірський масив у Центрально-Задунайському краї Угорщини.
|
Баконь (угор. Bakony) | ||||
 Ландшафт у горах Баконь | ||||
|
47°18′ пн. ш. 17°45′ сх. д. | ||||
| Країна | Угорщина | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Центральне Задунав'я | |||
| Тип | гірський хребет і mesoregion (Hungary)d | |||
| Площа | 4000 км² | |||
 | ||||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| GeoNames | 3055651 | |||
  Баконь Баконь (Hungary) | ||||
| ||||
 Баконь у Вікісховищі | ||||
Історія
Гори Баконь виникли в третинному і четвертинному періодах. Ґрунт у долини нанесло наступаюче і потім відступаюче море, а пізніше — річки і струмки. Під впливом руху води утворилися численні воронки, скелі-вежі і печери.
У XIII столітті в Вертеші і в Баконі один за іншим будувалися замки знаті і королів. У середні віки в тутешніх мисливських угіддях часто бували угорські королі, у тому числі Матяш I, про що угорський поет Верешмарті написав у своєму творі «Прекрасна Ілонка». Пізніше ці замки, будучи постійними учасниками боїв, стали частиною системи прикордонних фортець.
Географія
Гори Баконь знаходяться на північ від озера Балатон і знаходяться здебільшого в медьє Веспрем. Ланцюг гір переривчастий, простягається з південного заходу на північний схід, довжина ланцюга 80 км, ширина — близько 40 км. Виділяють Північну Баконь і Південну Баконь. Найвища точка — гора Кершихедь (угор. Kőris-hegy) (713 м), на вершині якої знаходиться оглядова вежа. Неофіційною столицею гірського краю вважається місто Зірц.
Клімат
У порівнянні з іншими масивами Середньоугорських гір відмінності в кліматичних зонах у Баконі незначні. На захищеній від вітру, часто освітленій сонячним світлом Балатонській височині клімат тепліший. У Високому Баконі на кілька градусів прохолодніше, тут більше випадає опадів.
Флора
Це також біосферний заповідник, на території якого знаходяться прекрасні соснові та букові ліси. На південній стороні ростуть запашна цибуля, папороть нотолена марантова, косарики болотні. У більш теплих місцях Балатонської височини зростає інжир, також вирощується виноград. У тих областях, де опадів більше, дерева утворюють більш густу і високу лісосмугу і здаються заростями.
Характерні платоподібні вершини і пологі схили, вкриті дубово-буковими лісами та пасовищами.
Фауна
Дуже часто можна зустріти оленя. Також мешкають муфлони, кабани, рисі. З 350 видів птахів, що зустрічаються в Угорщині, 190 видів спостерігали в цих місцях. За гірським масивом Баконь, у басейні Марцаль, селиться велика кількість лелек.
Геологія
Мальовничі долини і гори складені вапняками, доломітами, базальтовими лавами і туфами. Відомо понад 1100 печер (найвідоміші — печери гір Лікаш і Чатарі, Келік і Сентгал).
Пам'ятки
На висоті 400 метрів, у місті Зірц, знаходиться Баконьський Музей природних наук із багатющою експозицією, що демонструє рослинний і тваринний світ Баконі з тераріумами, акваріумами і діорамами.
Промисловість
Люди, які оселилися на Балатонській височині займалися в першу чергу виноградарством і землеробством, у Баконі — тваринництвом, обробкою дерева, лісовим господарством, а в тих частинах, які вклинюються в Малу Середньодунайську рівнину, — орним землеробством, борошномельною справою та торгівлею.
Після півтора століття спустошливого турецького ярма сюди, також, як і в інші регіони країни, були запрошені поселенці. Їх культура тісно переплелася з культурою місцевого населення, що дало поштовх і розвитку промисловості. Почали працювати шахти, родовища бурого вугілля, бокситів, марганцевих руд, скляні та паперові мануфактури, друкарні, фабрики по переробці тютюну та м'яса, гончарні майстерні. Багато з них були предками таких відомих нині фірм, як Херендський порцеляновий завод, скляний завод «Айка», м'ясний комбінат «Папа». На замовлення угорської знаті відомі угорські та закордонні архітектори зводили церкви і палаци. Почали будувати школи.
Духовними центрами регіону стали міста Веспрем і Папа. Після Другої світової війни серйозним випробуванням для населення стала депортація німецького населення.
Культура
Гірський житловий район завжди був плавильньою, в якій перемішуються різні культури. Він такий і зараз: гості з різних країн приїжджають на «Фестиваль пісні» в м. Веспрем, на «Дні бароко» в м. Папа, в херендський «Порцеляній», на гребні регати на озеро Веленце, на «Лицарські ігри» в м. Шюмег, на виставу «Ходіння по муках» в м Мадярполань, на фестиваль «Королівські дні» в м. Секешфехервар і на традиційні бетховенські концерти в м. Мартонвашар.
Література
- Кусий І. А. — Угорщина: Путівник
- Джеймс Луїс — Будапешт. Путівник