Малий танк

До малих танків відносилися танки, що мали масу до 5 т та були озброєні одним чи декількома кулеметами (за відсутністю гарматного озброєння) [1].

На озброєнні РСЧА є танки: малі, легкі, середні і важкі.
Використовуючи всі можливості танків, необхідно враховувати їхні властивості, ліміти технічного навантаження матеріальної частини, фізичний стан екіпажів та умови живлення і відновлення машин.— Польовий статут РСЧА ПУ-38

Часто малі танки робили такими, що були здатні плавати.

Відмінність малого танка від танкетки полягає у тому, що, незважаючи на малі розміри та масу, малий танк обладнувався баштою, а в танкетці озброєння розміщувалися прямо в корпусі, а механік-водій керував танкеткою часто в лежачому положенні.

Призначення

Малий танк призначався для ведення розвідки в інтересах загальновійськових і танкових частин і з'єднань, а також використовувався як засіб зв'язку і транспортування. Більшість малих танків були виконані плаваючими, і тому могли застосовуватися при форсуванні водних перешкод. До малих танків належали Т-37А, Т-38 та інші.

У наступі малі танки самостійно використовуватися не могли. Вони застосовувалися або при прихованому форсуванні водних перешкод, або після проведення прориву укріпленої оборони танками прориву.

Після закінчення Другої світової війни малих танків серійно не будували і не застосовували.

Т-38

Т-38 — радянський малий плавучий танк (в документах деколи згадується як танкетка). Ця бойова машина була розроблена у 1936 році на основі танка Т-37А і по суті була його покращеною версією. В ході масового виробництва з 1936 по 1939 рік було випущено 1340 Т-38. В Робочо-Селянській Червоній армії вони передбачались для задач зв'язку, розвідки і бойової охорони частин на марші, а також безпосередньої підтримки піхоти на полі битви. Т-38 масово використовувались у часи Польського походу РСЧА 1939 року, Радянсько-фінської війни 1939—1940 років і в боях початкового періоду Німецько-радянської війни.

Поодинокі вцілілі танки цього типу воювали на фронті аж до 1944 року включно, а в тилових навчальних частинах і підрозділах вони застосовувалися до самого закінчення війни

Див. також

Посилання

Примітки
  1. Нагадаємо: за радянськими стандартами відмінність кулемета від автоматичної гармати умовно проходить по калібру 20 мм. Менше 20 — кулемет, 20 і більше — гармата.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.