Мальченко Степан Микитович

Народився у місті Шостка Глухівського повіту Чернігівської губернії.

Закінчив 2-гу Санкт-Петербурзьку військову прогімназію, Піротехнічну артилерійську школу (у 1879 році), Михайлівське артилерійське училище (у 1883 році). Станом на 1 січня 1910 року — підполковник 1-ї Туркестанської артилерійської бригади (місто Ташкент). З 12 липня 1914 року — полковник. У 1914—1917 роках — командир 6-го Туркестанського стрілецького артилерійського дивізіону та 3-ї збірної артилерійської бригади. За Першу світову війну був нагороджений усіма орденами до Святого Володимира III ступеня з мечами та биндою та Георгіївською зброєю (18 вересня 1915 року, за бій 25 грудня 1914 року — 9 січня 1915 року).

З 10 червня 1918 року — завідувач артилерійських складів Чернігівщини та 5-го Чернігівського корпусу Армії Української Держави. З вересня 1918 року — завідувач артилерійських складів Київщини та 4-го Київського корпусу Армії Української Держави.

З березня 1919 року — завідувач постачання Головного артилерійського управління Дієвої Армії УНР. 1 червня 1919 року у Тернополі потрапив у польський полон.

З 13 вересня 1920 року — завідувач артилерійської частини штабу Армії УНР. Станом на 1 жовтня 1922 року — командир 5-ї гарматної бригади 5-ї Херсонської стрілецької дивізії Армії УНР.

В еміграції 1921—1923 в Польщі[1]

Подальша доля невідома.

• Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921) . — К.: Темпора, 2007. — 536 с.: іл. ISBN 966-8201-26-4.