Мамерк Емілій Лепід Лівіан

Мамерк Емілій Лепід Лівіан (124—60 роки до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 77 року до н. е.

Мамерк Емілій Лепід Лівіан
лат. Mamercus Aemilius Lepidus Livianus
Народився 2 століття до н. е. або не пізніше 119 до н. е.
Стародавній Рим
Помер не пізніше 59 до н. е.
невідомо
Країна Стародавній Рим
Діяльність Ancient Roman politician, Ancient Roman military personnel
Суспільний стан патрицій[1]
Посада давньоримський сенатор[2] і консул[2]
Рід Aemilii Lepidid
Батько Марк Емілій Лепід або Марк Лівій Друз[1][1]
Мати Corneliad[1][1]
Родичі Марк Емілій Лепід[1][1]
Брати, сестри Марк Лівій Друз Молодший[1][1] і Лівія Друза[1][1]
У шлюбі з Корнелія Сулла
Діти Емілія Лепіда Лівіана

Життєпис

Походив з двох впливових родів Лівіїв та Еміліїв. Син Марка Лівія Друза, консула 112 року до н. е., та Корнелії. У подальшому був усиновлений Марком Емілієм Лепідом, консулом 126 року до н. е.

У 91 році до н. е. після загибелі свого брата, народного трибуна Марка Лівія Друза Молодшого, Лівіан зайняв його місце в колегії понтифіків. Брав активну участь у Союзницькій війні як легат в армії Квінта Цецилія Метелла Пія. У подальшому Лівіану вдалося розбити значні сили італіків на чолі із Помпедієм Сілоном.

У 82—81 роках до н. е. був легатом в армії Луція Корнелія Сулли в громадянській війні з маріанцями. Під час цього захопив місто Норбу. У 81 році до н. е. клопотав перед Суллою щодо помилування Гая Юлія Цезаря. У цьому ж році обіймав посаду претора. У 78 році до н. е. програв консульські вибори Квінту Лутацію Катулу Капітоліну, але у 77 році до н. е. його все ж обрано консулом разом з Децимом Юнієм Брутом. Відмовився відправитися до Іспанії на війну проти Серторія.

У 74 році до н. е. був легатом Марка Антонія в Лігурії, а у 73 році до н. е. — Луція Ліцинія Лукула в провінції Азія. У 70 році до н. е. був оголошений принцепсом сенату.

Родина

Діти:

Джерела
  • Sall. Hist. I 86; III 5; 48, 10 M
  • G.V. Sumner. «Manius or Mamercus?» JRS, Vol. 54, Parts 1 and 2 (1964), pp. 41—48.
  • T. R. S. Broughton, The magistrates of the Roman republic, Bd. 2 (1952), Sp. 185.
  1. Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.