Манганин

Мангані́н (англ. Manganin^®) — термостабільний сплав на основі міді (близько 85%) з додаванням марганцю (Mn) (11,5—13,5%) та нікелю (Ni) (2,5—3,5%). Характеризується надзвичайно малою зміною електричного опору в області кімнатних температур. Сплав створений у 1888 році американським хіміком і винахідником Едвардом Вестоном[1] і його виробництво вперше було освоєне у Німеччині у 1889 р.

Характеристики

Питомий електричний опір: 0,43-0,48×10⁻⁶ Ом·м.
Густина: 8400 кг/м³.
Температура плавлення: 960 °C.

Різновиди

Існує декілька різновидів манганіну, наприклад, наступні[2]:

Масовий вміст компонентів, %	Макс. робоча температура, °C	Питомий електр. опір, 10^-8 Ом·м	Температ. коеф. електр. опору, 10^-5 К^-1
86Cu, 12Mn, 2Ni	300	43	1 ÷ 2
85Cu, 2Mn	300	51	0,8
84Cu, 13Mn, 2Al	400	50	-0,2 ÷ -2
85Cu, 9.5Mn, 5.5Al	400	45	1 ÷ 3

Застосування

Манганін — основний матеріал для електровимірювальних пристроїв та зразкових опорів — еталонів магазинів, мостових схем, шунтів, додаткових опорів приладів високого класу точності. Максимальна робоча температура — 300 °C.

Суттєва перевага манганіну перед константаном полягає в тому, що манганін характеризується дуже малою термоЕРС в парі з міддю (не більше 1 мкВ/1 °C), тому в приладах високого класу точності застосовують лише манганін. В той же час манганін, на відміну від константану, не стійкий проти корозії в атмосфері, що містить пари кислот, аміаку, а також чутливий до значної зміни вологості повітря.

Див. також

Константан

Примітки

Edward Weston Patent US №381305 Electrical coil and conductor від 17 квітня 1888 року
Физические величины: справочник / Под ред. И. С. Григорьева, Е. З. Мейлихова. — М.: Энергоатомиздат, 1991. — С. 444. — 1232 с. — ISBN 5-283-0413-5.

Джерела

ГОСТ 492–2006 Никель, сплавы никелевые и медно-никелевые обрабатываемые давлением. Марки.
ГОСТ 10155-75 Проволока манганиновая неизолированная. Технические условия.
Леонтьєв В. О. Електротехнічні матеріали: навчальний посібник / В. О. Леонтьєв, С. В. Бевз, В. А. Видмиш. — Вінниця: ВНТУ, 2013. — 122 с.
Журавльова Л. В. Електроматеріалознавство: [підруч.] / Л. В. Журавльова, В. М. Бондар. — К. : Грамота, 2006. — 312 с.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Edward Weston Patent US №381305 Electrical coil and conductor від 17 квітня 1888 року

[2] Физические величины: справочник / Под ред. И. С. Григорьева, Е. З. Мейлихова. — М.: Энергоатомиздат, 1991. — С. 444. — 1232 с. — ISBN 5-283-0413-5.