Манесський кодекс

Манесський кодекс (Манесський пісенник, Манесський рукопис, Гайдельберзький рукопис) (Codex Manesse) — найвідоміший середньовічний пісенник німецькою мовою, зберігається в бібліотеці Гайдельберзького університету і складається з 426 пергаментих аркушів розміром 35,5 × 25 см.

Манесський кодекс

Манесський пісенник містить виключно поетичні твори середньоверхньонімецькою мовою. Він був створений близько 1300 року в Цюриху можливо завдяки колекціонерам із знатного роду Манессе, що дали рукопису його назву. Кодекс є представницьким зібранням середньовічних ліричних пісень і джерелом відомостей про мистецтво міннезангу. Основна частина кодексу, що охоплює творчість 110 авторів, написана на початку XIV ст. Пізніше, в середині століття, в нього були внесені твори ще 30 авторів. 138 мініатюр, що зображують середньовічних поетів при дворі, визнані шедеврами Верхньорейнського готичного ілюмінування.

Написаний готичним шрифтом, рукопис охоплює творчість середньовічних ліриків у всьому різноманітті видів і форм (пісні, ле тощо) починаючи з перших зразків мирської пісенної культури (Кюренберґ, 1150—1160) до появи рукописних текстів (Йоганес Гадлауб, бл. 1300). Нотні записи мелодій до текстів не збереглися. У Манесському кодексі зібрані вірші 140 середньовічних поетів (6000 строф), ілюстровані їхніми портретами розміром у цілий лист, часто з гербами і прикрашені шоломом. Розташування авторів у кодексі орієнтується на їх станове положення.

Манесський кодекс — незакінчений поетична збірка, не всі матеріали в ньому впорядковані, залишилося кілька пропущених порожніх сторінок.