Мансур ад-Дін
Мансур ад-Дін (*араб. منصور اد الدين; д/н — 1424) — 2-й султан Адалу у 1422—1424 роках. Зазнав поразки у війні з ефіопським негусом, внаслідок чого держава потрапила в залежність від Ефіопії.
| Мансур ад-Дін | |
|---|---|
| Помер | 1424 |
| Діяльність | політик |
| Посада | Султан |
| Рід | Walashma dynastyd |
| Батько | Са'ад ад-Дін II |
| Брати, сестри | Сабр ад-Дін II, Джамал ад-Дін II і Бадлай ібн Са'ад ад-Дін |
Життєпис
Походив з династії Валашма. Син Са'ад ад-Діна II, султана Іфату. 1403 року після поразки батька у війні з Ефіопією та падіння столиці Сайла разом з братами втік до Ємену. Тут вони отримали прихисток, а потім військову допомогу від Ахмада ан-Насіра, еміра держави Расулідів.
1415 році спільно з братами висадився на узбережжі Адалу, де його брата Сабр ад-Діна було оголошено султаном. Після смерті останнього 1422 року стає новим володарем Адалу.
Продовжив війну з Ефіопією. Спочатку завдав поразки армії негуса Єшхака I в битві біля Єдая. Потім протягом двох місяців тримав ув облозі на горі Муха (Мукха або Моха) 30-тисячне ефіопське військо. Зрештою було почато перемовини, під час яких султан запропонував воякам прийняти іслам або повернутися додому, з яких близько 10 тис. прийняли іслам, а решта повернулися до Ефіопії.
У 1424 році у запеклій битві Мансур зазнав нищівної поразки, потрапивши в полон разом з братом Мухаммадом. Султанат Адал опинився під зверхністю Ефіопії, де негус поставив правителем Джамал ад-Діна II.
Джерела
- E. A. Wallis Budge, A History of Ethiopia: Nubia and Abyssinia, 1928 (Oosterhout, the Netherlands: Anthropological Publications, 1970)
- Pankhurst, Richard. The Ethiopian Borderlands: Essays in Regional History from Ancient Times to the End of the 18th Century (Asmara, Eritrea: Red Sea Press, 1997)