Манто (одяг)
Манто́ (фр. manteau) — різновид просторого верхнього одягу, зараз цим словом зовуть виключно елемент жіночого гардеробу.
Слово manteau походить від латинського mantēllum, яке являє собою зменшену форму від mantum («плащ», «укривало»)[1][2]. Споріднене зі словами «мантія» та «мантилья».
Історія
Словом «manteau» у XIV ст. звався чоловічий верхній одяг, плащ у вигляді півкруга з вирізом на шиї, який попереду скріплявся застібкою або зав'язками. Втім, зазвичай його носили, зсунувши скріплені краї на праве плече. З початку XIX ст. манто — це жіночий верхній хутряний одяг, напівдовгий, просторий. Конструкція сучасних манто має простору, дедалі ширшу донизу форму, шиють їх з тканини або хутра.
Цікавий факт
Українське слово «манатки» походить від грецького μαντίον, μάντιον («плащ»), теж похідного від латинського mantēllum, mantum[3].
Примітки
Джерела
- Слезина Т.В., Халюзова С. "Словарь терминов исторических названий воротников и аксессуаров"
- Энциклопедия моды. Андреева Р., 1997
- Терминологический словарь одежды. Орленко Л.В., 1996
Посилання
- Манатки // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 909. — 1000 екз.