Мануїл Фока
Мануїл Фока (*д/н — бл.965) — військовий діяч Візантійської імперії.
| Мануїл Фока | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер |
бл. 965 Раметта ·загибель у битві |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Титул | патрикій |
| Посада | магвстр |
| Конфесія | православ'я |
| Рід | Фоки |
| Батько | Лев Фока Старший |
Життєпис
Походив з аристократичного роду Фок. Син доместіка схол Сходу Льва Фоки Старшого. Замолоду втратив батька. Виховувався Бардом Фокою Старшим. Разом з останнім та своїм стриєчним братом Никифором брав участь у військових діях в Італії та проти арабів на Криті.
Піднесення кар'єрними щаблями відбулося у 963 році зі сходженням Никифора Фоки на імператорський трон. У 964 році призначено командувачем військ на Сицилії. У жовтні того ж року він висадився на острові. Спочатку приступом захопив Сиракузами і фортецею Гімеру (сучасна Буонфорнелло), без бою зайняв міста Тавроменій і Леонтіни. Втім потім, переслідуючи відступаючих в глиб острова арабів, візантійське військо потрапило в засідку в гірських тіснинах у Раметти і зазнало нищівної поразки. Мануїл Фока загинув в бою.
Джерела
- Лев Диакон. История/Пер. ММ. Копыленко, стать М. Я. Сюзюмова, комм. М. Я. Сюзюмов, С. А. Иванова. М, 1988. — С. 38-39
- Византийский словарь: в 2 т. / [ сост. Общ. Ред. К. А. Филатова]. СПб.: Амфора. ТИД Амфора: РХГА: Издательство Олега Абышко, 2011, т. 2, с.27.