Маргарета Кірх

Маргарета Кірх (нім. Margaretha Kirch; 1703, Берлін 1744, там само) — німецька астрономка, дочка Марії Кірх, сестра Крістіни Кірх.

Маргарета Кірх
Народилася 1703
Берлін, Королівство Пруссія
Померла 1744
Берлін, Королівство Пруссія
Діяльність астрономка

Життєпис

Маргарета Кірх народилася 1703 року в Берліні в родині німецьких астрономів Готфріда Кірха і Марії Кірх. Всіх своїх дітей — Маргарету, її старшу сестру Крістіну і їхнього брата Кристфріда — вони з дитячих років долучали до занять астрономією [1] .

Готфрід Кірх помер, коли Маргареті було сім років. Марії Кірх не вдалося отримати, замість чоловіка, посаду штатного астронома Берлінської академії наук, і 1712 року їй, разом з дітьми, довелося продовжити свої спостереження в приватній лабораторії барона Бернхарда Фрідріха фон Кросігка (Bernhard Friedrich von Krosigk). Після смерті барона Марія з дочками переїхали в Данціг і повернулися в Берлін 1716 року, коли Кристфрід Кірх отримав посаду астронома Берлінської академії[2].

Сестри Крістіна і Маргарета стали асистентками Кристфріда в обсерваторії. Офіційного підтвердження своєї професії вони так і не отримали, хоча Крістіні, в кінці її кар'єри, вдалося домогтися визнання[3]. Про діяльність Маргарети відомо значно менше. 1744 року вона була в числі перших спостерігачів великої комети C/1743 X1. Збереглися її щоденники за березень 1744 року, де вона протягом декількох днів описує вигляд спостережуваної комети. В інші дні Маргарета записувала в цих щоденниках, під заголовком «Gewitter Observationes» («Спостереження за погодою»), покази барометра і термометра, проте враження від спостереження рідкісного небесного явища було, ймовірно, настільки сильним, що за 5 березня ці записи відсутні: Маргарета пише виключно про комету[4].

Напевно, Маргарета ніколи не виходила заміж. Вона померла 1744 року в Берліні; Крістіна пережила її більше ніж на 40 років і померла 6 травня 1782 року[5].

Примітки

  1. Gabriella Bernardi, 2016, с. 103.
  2. The Biographical Encyclopedia of Astronomers, 2007, с. 640.
  3. Gabriella Bernardi, 2016, с. 104.
  4. On the Multiple Tail of the Great Comet of 1744 // Copernicus: An International Journal of Astronomy.  1884. № 3 (23 січня). С. 108—110.
  5. Gabriella Bernardi, 2016, с. 106.

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.