Гданськ

Гданськ[4] (пол. Gdańsk польська: [ɡdaj̃sk] ( прослухати), каш. Gduńsk, нім. Danzig [ˈdantsɪç] ( прослухати)) — місто на півночі Польщі, лежить на березі Гданської затоки Балтійського моря, у гирлі річки Вісла, столиця Поморського воєводства.

Гданськ
Gdańsk
Герб Прапор
Гданськ
Основні дані
54°21′ пн. ш. 18°40′ сх. д.
Країна  Польща
Регіон Поморське воєводство
Столиця для Вільне місто Данциг, Гданське воєводство, Gdańsk Voivodeship (1945-1975)d і Reichsgau Danzig-West Prussiad

Межує з

— сусідні нас. пункти
Сопот, Гдиня, Картузький повіт, Гданський повіт, Новодворський повіт, Гданська затока, Ґміна Жуково, Ґміна Кольбуди, Ґміна Прущ-Ґданський, Прущ-Ґданський, Ґміна Цедри-Вельке, Ґміна Стеґна ?
Поділ
  • Aniołkid, Brętowod, Brzeźno, Chełm, Jasień, Kokoszki, Krakowiec-Górki Zachodnied, Letnicad, Matarniad, Młyniska, Nowy Portd, Оліва (Гданськ), Olszynka, Orunia-Św. Wojciech-Lipced, Osowad, Piecki-Migowod, Przeróbkad, Przymorze Małed, Przymorze Wielkied, Rudniki, Siedlce, Stogi, Strzyżad, Suchaninod, Śródmieścied, Ujeścisko-Łostowiced, VII Dwórd, Wrzeszcz Dolnyd, Wrzeszcz Górnyd, Wzgórze Mickiewiczad, Zaspa-Młyniecd, Zaspa-Rozstajed, Żabianka-Wejhera-Jelitkowo-Tysiącleciad, Wyspa Sobieszewskad, Orunia Górna-Gdańsk Południed
    • Засновано 997
    Перша згадка 997
    Магдебурзьке право 1263
    Площа 261,62 км²
    Населення ▲ 460 517 (31 грудня 2011)[1]
    · густота 1742 осіб/км²
    Агломерація 1 235 000
    Висота НРМ 13  м
    Водойма Вісла
    Назва мешканців пол. gdańszczanin[2], пол. gdańszczanka[3] і есп. gdanskano
    Міста-побратими див. тут
    Телефонний код (48) 58
    Часовий пояс UTC+1 і CET
    Номери автомобілів GD
    GeoNames 3099434
    OSM r2597485 ·R
    Поштові індекси 80-008 до 80-958
    Міська влада
    Мер міста в.о. Олександра Дулькевич
    Вебсайт gdansk.pl
    Мапа
    Гданськ
    Гданськ (Польща)
     Гданськ у Вікісховищі

    Гданськ — культурний, науковий та господарчий центр, а також потужний транспортний вузол Північної Польщі. Місто є великим портом на Балтійському морі, центр промисловості, зокрема нафтохімічної і машинобудування (розвинені суднобудування і судноремонт).

    Населення — 463 тисяч мешканців (шосте найбільше в Польщі). Разом із Гдинею і Сопотом утворює міську агломерацію — так зване, Тримісто (пол. Trójmiasto, Труймясто) з населенням понад 1 мільйон мешканців

    Історія міста налічує понад 1000 років, його ідентичність формувалася під впливом різних культур. Гданськ відомий як місто, з якого почалася Друга світова війна і розпочався занепад комунізму в Центральній Європі.

    У Гданську працює консульство України, що обслуговує українських громадян, які перебувають у Польщі. Консульство знаходиться за адресою : вул.Бернарда Хшановськєго, 60-А 80-278 Гданськ.[5]

    Географія

    Місто лежить на березі Гданської затоки, при впадінні річки Мотлава у Віслу. 24 % території міста вкривають ліси і парки[6]. Положення міста в прибережній зоні має безпосередній вплив на клімат і економіку Гданська.

    Клімат

    Місто знаходиться у зоні, котра характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 16.1 °C (61 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -1.7 °С (29 °F).[7]

    Клімат Гданська
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Абсолютний максимум, °C 11 17 20 26 30 32 32 35 30 23 15 11 35
    Середній максимум, °C 0 0 4 9 15 18 20 20 16 11 5 1 10
    Середня температура, °C −1 −1 1 5 11 14 16 16 12 7 2 0 7
    Середній мінімум, °C −4 −4 −1 1 6 9 11 11 8 4 0 −2 3
    Абсолютний мінімум, °C −31 −23 −23 −8 −2 0 2 3 −2 −7 −17 −20 −31
    Днів з опадами 22 18 18 16 16 17 18 16 18 18 22 23 222
    Днів з дощем 12 9 12 15 15 17 18 16 18 18 18 16 184
    Днів зі снігом 15 13 10 5 1 0 0 0 0 1 7 14 66
    Джерело: Weatherbase

    Історія
    Зміни населення
    Рік Населення Зміна
    1939 250 000 —
    1946 117 894 −52.8%
    1950 194 633 +65.1%
    1960 286 940 +47.4%
    1970 365 600 +27.4%
    1980 456 707 +24.9%
    1987 469 053 +2.7%
    1990 465 143 −0.8%
    1995 463 019 −0.5%
    2000 462 995 −0.0%
    2005 458 093 −1.1%
    2010 460 509 +0.5%
    2012 460 427 −0.0%
    2014 461 489 +0.2%

    Археологічними розкопками встановлено, що вже з середини 1-го тис. на території Гданська існувало слов'янське поселення. У письмових джерелах Гданськ вперше згадується під 997 року як urbs Gyddanzc у житії Св. Адальберта Празького, який прибув сюди з місією. Завдяки вигідному становищу місто швидко розвивається під владою слов'янських князів, що називали себе Померанськими герцогами. Згадки про Гданський порт вперше зустрічаються у XII ст. 1236 року місто отримує від герцога Свентопелка II[8] любецькі міські права[9], тут оселяються німецькі купці з Любека та інших північно-німецьких та балтійських ганзейських міст.

    Після того, як рід померанських герцогів вимер, почалося змагання Бранденбургу, Польщі та Тевтонського ордену за безхазяйний терен на Нижній Віслі. 13 листопада 1308 року війська ордену зайняли Гданськ й надали центральній частині міста (Głowne Miasto) міські права. Водночас внаслідок війни місто починає занепадати. Цісар Священної Римської імперії та Папа Римський визнають права ордену на Гданськ. З Польщею орден воює до моменту укладення угоди (1343), за якою лицарі тримають місто як «милостиню» від польського короля Казимира ІІІ, що залишає статус міста невизначеним. Припинення війн сприяє швидкому розвитку торгівлі. 1361 року Гданськ (Głowne Miasto) вступає в Ганзейську унію.

    Щоб запобігти надмірному зростанню могутності цієї частини міста, 1377 отримує міські права Старе місто (Stare Miasto), а 1380-го — також засноване Тевтонським орденом Нове місто (Młode Miasto). Владарювання Тевтонського ордену триває до 1454 року, коли гданчани в ході так званої «13-річної війни» між орденом та Прусським Союзом (до якого вступив Гданськ), повстають проти чужинців. Лицарі залишають місто, а їхню фортецю невдовзі руйнують на знак того, що жоден загарбник більше не контролюватиме Гданськ. Відтоді він як привілейоване місто залишається під владою Польської корони.

    Своїм економічним розквітом у XVI—XVII ст. Гданськ завдячує фактично монопольному становищу в польській торгівлі. Жоден мішок збіжжя не вивозився з країни без того, щоб на цьому не заробили Гданські купці.

    У XVIII ст. внаслідок постійних війн місто занепадає. 1793 року (Другий розділ Польщі) до Гданська вступають прусські війська.

    Пруссія (згодом Німецька імперія) володіла Гданськом до 1920 року, коли Версальським договором Гданськ проголошується «вільним містом» під контролем Ліги Націй. На цей момент місто фактично контролювали німецькомовні мешканці, які становили 97,6 % населення міста.

    Виведення Гданська з-під контролю Німеччини, створення на захід від міста польського коридору, через що Третій Рейх втратив прямий доступ до однієї зі своїх найбільших провінцій, Східної Пруссії, відмова Польщі надати вільний шлях до неї та інші тертя стали приводом для вторгнення Німеччини до Польщі 1 вересня 1939 року. Польський гарнізон Вестерплятте (місцевість біля Гданська) чинив гітлерівцям тривалий опір, але «вільне місто» окупувала Німеччина, яка почала зачистки польського населення.

    У 1945 році Старе Місто було зруйновано на 90 %. Причиною були не тільки британські повітряні атаки та воєнні дії в місті — найбільших руйнацій завдали радянські війська, які, вигнавши мешканців з їхніх домівок, підпалювали будинки.

    За рішенням Ялтинській конференції 1945 року, Гданськ було передано під суверенітет Польщі.

    На терени Гданського повіту були депортовані 919 українців з українських етнічних територій у 1947 році (т. з. акція «Вісла»).[10]

    У 1950—1960-х рр. місто було відбудовано, і Гданськ став важливим індустріальним центром комуністичної Польщі.

    Грудень 1970 р. — антикомуністичні робітничі страйки та маніфестації кораблебудівників, придушені військом і міліцією з наявністю людських жертв, спричинили падіння Владислава Гомулки.

    14 серпня 1980 р. — розпочався політичний страйк на Гданській корабельні ім. Леніна, яка стала головним осередком створення незалежної профспілки «Солідарність» (Solidarność) на чолі з Лехом Валенсою.

    Промисловість і транспорт
    Панорама Гданської корабельні з хмарочосу Зеленяк у центрі міста

    Гданськ — великий промисловий центр. В Гданську знаходиться найбільша у Польщі корабельня (пол. "Stocznia Gdańska"[11].)

    У промислових районах міста переважають суднобудування, нафтохімічна, хімічна і харчова промисловості. Частка високотехнологічних секторів, таких як електроніка, телекомунікації, машинобудування, радіоенергетика, косметика і фармацевтика знаходиться на підйомі. Бурштинова обробка є також важливою частиною місцевої економіки, тому що більшість покладів бурштину в світі лежать уздовж Балтійського узбережжя. Поморське воєводство, у тому числі і Гданськ, також є великим центром туризму в літні місяці, мільйони поляків і громадян Європейського Союзу відпочивають на пляжах балтійського узбережжя.

    У Гданську діє торговельний і пасажирський порти, аеропорт імені Леха Валенси. Міський транспорт представлений трамвайними та автобусними маршрутами, а також «Швидкісною міською залізницею» (Szybka Kolej Miejska), що сполучає центр міста з районом Гданськ-Оліва, а також містами-супутниками Сопотом і Гдинею.

    Культура
    Фонтан «Нептун» — один з символів міста
    Брама-кран над Мотлавою
    Ратуша Головного міста
    Палац Артуса
    Базиліка святої Марії
    Архікафедральний собор в Оліві

    У Гданську працює Оперний театр, Балтійська філармонія імені Ф. Шопена, низка музеїв, відбувається кінофестиваль. Престиж міста також підтримують різні фестивалі і заходи, такі як Шекспірівський фестиваль, Ярмарок святого Домініка, Фестиваль доброго гумору або фестиваль All About Freedom Festival. 2010 року в Гданську проходила Вікіманія. Гданськ був кандидатом на звання культурної столиці Європи 2016 року.

    Музеї Гданська

    Пам'ятки історії та культури

    Переважно відбудовані після 1945 року.

    Освіта

    У Гданську діє 14 вищих навчальних закладів[17], у яких 2008 року вчилось понад 78 626 студентів[17], що робить Гданськ одним з найбільших освітніх центрів Польщі. Це —

    • Гданський університет (28584 студентів).
    • Гданський політехнічний університет (21638 студентів).
    • Гданський медичний університет (4936 учнів).
    • Вища школа туризму та готельного менеджменту в Гданську (3878 студентів)
    • Банківська школа (3799 студентів)
    • Академія фізичного виховання і спорту (3784 студентів).
    • Вища гуманітарна школа (3737 студентів)
    • Athenaeum (2600 студентів).
    • Школа управління (2405 студентів)
    • Вища школа адміністрації (1041 студентів)
    • Академія образотворчих мистецтв (784 студентів).
    • Музична академія (655 студентів).
    • Школа соціально-економічних проблем (556 студентів)
    • Гданська духовна семінарія
    • Польсько-японський інститут інформаційних технологій.

    Медіа

    ЗМІ
    • Dziennik Bałtycki
    • Gazeta Wyborcza — відділ Trójmiasto
    • Echo Miasta — відділ Trójmiasto
    • Nasze Morze
    • Pomorski Kurier Nieruchomości

    Радіостанції
    Місцеві радіостанції із трансляцією із Гданська:
    Станція Початок мовлення[18] Тип мовлення[19]
    Radio Gdańsk 1945 Наземна — 103,7 МГц
    Radio Eska Trójmiasto 2008 (1999) Наземна — 94,6 МГц
    Radio Kaszëbë 2004 Наземна — 92,3 МГц
    Radio Plus Gdańsk 1992 Наземна — 101,7 МГц
    Radio RMF Maxxx Trójmiasto 2008 Наземна — 96,4 МГц
    Złote Przeboje 2004 Наземна — 103,0 МГц

    Українці в Гданську

    У місті споруджено пам'ятник Володимиру Великому. Працює український ресторан «Львівські вареники».[20] 26 листопада 2020 року одному зі скверів міста присвоєно назву імені генерала армії Української народної республіки Марка Безручка.[21]

    Померли


    Міста-побратими

    Відомі люди

    Народилися

    Пов'язані з містом

    Див. також

    Примітки
    1. Населення у гмінах станом на 31 грудня 2011 року. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 28 лютого 2013.
    2. https://sjp.pwn.pl/so/gdanszczanin;4436509.html
    3. https://sjp.pwn.pl/so/gdanszczanka;4436510.html
    4. Великий тлумачний словник сучасної української мови : 250000 / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. – Київ; Ірпінь: Перун, 2005.
    5. Консульство України в Гданську (Республіка Польща). https://poland.mfa.gov.ua/ua/index/city/id/40.
    6. 3.1. Środowisko przyrodnicze. W: Studium Uwarunkowań i Kierunków Zagospodarowania Przestrzennego Miasta Gdańska. Gdańsk: Prezydent Miasta Gdańska, 2007-12-20, s. 33.
    7. Клімат Гданська
    8. Свентопелк II. Великий (1195—1266), (також Свантеполк, Сватоплук, Свитопелк) — старший син Мщивоя (Мествіна) І-го з династії Собіславів (Самборідів)
    9. Див.: Любек, Ганза
    10. Акція «Вісла». Документи / упор. Євген Місило. — Львів; Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1997. — ISBN 5-7707-8504-7. — С. 483.
    11. в 1967—1988 роках ім. Леніна.
    12. Вебсторінка Історичного музею міста Гданськ. Архів оригіналу за 22 вересня 2017. Процитовано 10 жовтня 2008.
    13. Вебсторінка Національного музею в Гданську. Архів оригіналу за 6 листопада 2013. Процитовано 10 жовтня 2008.
    14. Вебсторінка Національного Морського музею в Гданську
    15. Вебсторінка Археологічного музею в Гданську
    16. Вебсторінка Морського маяка Гданськ-Новий Порт
    17. Informator o sytuacji społeczno-gospodarczej Gdańska za 2008 rok / Urząd Miejski w Gdańsku. — 2008. — ISSN 1505-7186.
    18. RadioPolska — Niekomercyjny serwis poświęcony radiofonii i telewizji w Polsce. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 15 липня 2010.
    19. Gdańsk :: wykaz stacji radiowych :: nadaje.com. Архів оригіналу за 27 листопада 2010. Процитовано 15 липня 2010.
    20. Pierogi Lwowskie. www.facebook.com (укр.). Процитовано 16 вересня 2018.
    21. У Гданську назвали сквер на честь генерала армії УНР. www.eurointegration.com.ua.
    22. Janina Ochojska Архівовано 25 квітня 2017 у Wayback Machine.. (пол.)
    23. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

    Ресурси Інтернету
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.