Маргіт Каффка

Фото Каффки

Маргіт Каффка народилася 2 червня 1880 року в Надькарої (зараз Карей, Румунія). Її батько був прокурором, але рано помер, тому сім'я жила в злиднях. Вона вчилася в монастирській школі в Сатмарі; після повернення рік викладала в Мішкольці. Пізніше Каффка вчилася в Будапешті, отримавши диплом вчителя в жіночій школі. Повернулася в Мішкольц, де викладала літературу і економіку в приватній жіночій школі. У цей період були написані її перші твори, поеми і романи і вона стала постійно співпрацювати з журналом Nyugat («Захід»), найбільш важливим періодичним виданням епохи.

Вийшла заміж 17 лютого 1905 роки за Брюно Фреліха, лісового інженера. У 1907 році її чоловік став працювати в Міністерстві сільського господарства, і Каффка поїхала з Мішкольца. Їх шлюб закінчився розлученням за кілька років. У 1910—1915 роках вона працювала вчителем в Будапешті. В цей час вона виходить заміж вдруге, 18 серпня 1914 роки за молодшого брата Бели Балажа Ервіна Бауера. На початку першої світової війни залишає роботу вчителем і повністю присвячує себе літературі.

Пам'ятник у Будапешті

Після війни вона померла разом зі своїм молодшим сином від іспанського грипу.

У 1912 виходить перший і найвідоміший роман «Кольори і роки» («Színek és Évek», 1912), що розповідає про долю збіднілого дворянства і сучасних жінок. Основною проблемою головної героїні стає те, що життя обмежує можливі альтернативи шлюбу, а саме він визначає соціальну роль жінки. Їй доводиться зіткнутися з цим після самогубства свого першого чоловіка; потім вона виходить заміж вдруге, за цинічним розрахунком, аби забезпечити собі становище в суспільстві.

«Її трагедія, якщо вона тут взагалі присутя, зовсім не видовищна; вона стає бездіяльною жінкою в недіючому світі. (…) Каффка змогла окреслити широке коло проблем жінок; це все той крихкий світ провінційного дворянства, одне з основних питань сучасних романів, але в цьому світі ще ніхто до неї не розглядав проблеми жінок; ніхто не звертав уваги на те, що жінки були ще менше за чоловіків готові поратися з проблемами у своєму новому становищі і можливостях»[3].

В наступному романі «Роки Марії» («А Mária évei», 1913) з'являється новий тип героїні, котра вчиться, працює і стає незалежною, але це не приносить їй щастя. Каффка знову не знаходить виходу для жінки в своєму романі: Марія не може затвердитися у сучасному житті, тоді як Магда, героїня попереднього роману, втрачає зв'язок з традиційною роллю жінки в суспільстві.

Останній, роман «Мурашник» («Hangyaboly», 1917) заснований на спогадах про роки, проведені в школі сестер милосердя. «В описі задушливої ​​атмосфери цього захованого і закритого світу Каффка з прозорим символізмом підсумовує свої погляди на позицію жінки в суспільстві. Її учениці такі ж вигнанниці, як і дорослі героїні, і нещадна боротьба за владу серед монахинь, репресивні обмеження і алюзії на сексуальні відхилення роблять роман не тільки антиклерикальним, але і песимістичним. Стилістично це її найкращий роман (…). Очевидно, що вона була на початку чергового етапу художнього розвитку, повної реалізації, але їй завадила смерть»[4].

• Versek (1903)
• Levelek a zárdából (роман у формі щоденника, 1904)
• A gondolkodók és egyéb elbeszélések (розповіді, 1906)
• Csendes válságok (розповіді, 1909)
• Képzelet-királyfiak (повість, 1909)
• Csendes válságok (нарративи, 1910)
• Csonka regény és novellák (розповіді, 1911)
• Tallózó évek (вірші, 1911)
• Utolszor a lyrán (вірші, 1912)
• Süppedő talajon (розповіді, 1912)
• «Кольори і роки»/Színek és évek (роман, 1912)
• «Рроки Марії»/Mária évei (роман, 1913)
• Szent Ildefonso bálja (розповіді, 1914)
• Két nyár (роман, 1916)
• «Станції» /Állomások (роман, 1917)
• «Мурашник»/Hangyaboly (роман, 1917)
• Kis emberek barátocskáim (збори ранніх робіт, 1918)
• Az élet útján (вірші, 1918)
• A révnél (розповіді 1918)

• Бауер Ервін Симонович

• Шахова К. О. Каффка Маргіт // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1980. — Т. 5 : Кантата — Кулики. — 566, [2] с., [24] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.. — С. 71
• Czigány, Lóránt. «Women in Revolt: Margit Kaffka.» The Oxford History of Hungarian Literature. Oxford: Clarendon, 1984. 333-36.
• Bodnár, György. Kaffka Margit. Budapest: Balassi, 2001.
• Borgos, Anna, ed. A te színed előtt. Kaffka Margit szerelmei. Budapest: Holnap, 2006.
• Földes, Anna. Kaffka Margit: Pályakép. Budapest: Kossuth, 1987.
• Fülöp, László. Kaffka Margit. Budapest: Gondolat, 1988.
• Horváth, Györgyi. «Női irodalom a magyar századelőn. A női irodalom szerepe Kaffka Margit Színek és évek című regényének kritikai megítélésében». Sárkányfű 4 (1999): 54–66.
• Kádár, Judit. «Feminista nézőpont az irodalomtudományban». Helikon 4 (1994): 407-16.
• Nemeskürty, István, «Kaffka Margit.» Diák, írj magyar éneket. A magyar irodalom története 1945-ig. Budapest: Gondolat, 1985. Vol. 2, 698—701.
• Kárpáti, Béla. Miskolci irodalom, irodalom Miskolcon. Miskolc, 1989.
• Simon, Zsuzsanna, ed. A lélek stációi. Kaffka Margit válogatott levelezése. Budapest: Nap, 2010.
• Tötösy de Zepetnek, Steven. «Margit Kaffka and Dorothy Richardson: A Comparison.» Hungarian Studies 11.1 (1996): 77-95.
• Tötösy de Zepetnek, Steven. «Kaffka Margit prózája. Az irodalmi feminizmus kezdete Magyarországon». Régi és új peregrináció. Magyarok külföldön, külföldiek Magyarországon. Ed. Imre Békési, József Jankovics, László Kósa, & Judit Nyerges. Budapest: International Association for Hungarian Studies, 1993. Vol. 2, 1185-94.
• Tötösy de Zepetnek, Steven (斯蒂文·托托西演). 文学研究的合法化: 一种新实用主义 ·整体化和经主 义文学与文化研究方法 (Legitimizing the Study of Literature: A New Pragmatism and the Systemic Approach to Literature and Culture). Trans. Ma Jui-ch'i (马瑞琪翻). Beijing: Peking University Press, 1997. 171-93.
• Genealogy of the Kaffka de Tarczafalva Family IN: Tötösy de Zepetnek, Steven. Records of the Tötösy de Zepetnek Family. CLCWeb: Comparative Literature and Culture (Library) (2010-): <http://docs.lib.purdue.edu/clcweblibrary/totosyrecords>.
• Tötösy de Zepetnek, Steven. «Women's Literature and Men Writing about Women». Comparative Literature: Theory, Method, Application. By Steven Tötösy de Zepetnek. Amsterdam: Rodopi, 1998. 174—214.
• Wittmann, Livia K. «Desire in Feminist Narration: Reading Margit Kaffka and Dorothy Richardson.» Canadian Review of Comparative Literature / Revue Canadienne de Littérature Comparée 21.3 (1994): 399—415.