Мардук-апла-іддіна II

Мардук-апла-іддіна II (д/н — бл. 694 до н. е.) — цар Вавилону близько 722—710 та 703—702 до н. е. Ім'я перекладається як «Мардук дарував мені спадкоємця». В Біблії згадується як Беродах Баладан.

Мардук-апла-іддіна II
dMES.A.SUM-na
Мардук-апла-іддіна II (ліворуч)
Народився невідомо
Помер бл. 694 до н. е.
Елам
Країна Вавилон
Національність халдей
Діяльність суверен
Титул цар Вавилону
Посада Цар Вавилону
Термін 722—710 та 703—702 до н.е.

Життєпис

Володар Країни Моря

Походив з халдейського племені якін, можливо був нащадком царя Еріба-Мардука. Точний час, коли він очолив своє плем'я, невідоме. Втім на 729 році до н. е. стає гегемоном півдня Месопотамії, що випливає з його титулатури — «цар Країни Моря». В цей час ймовірно спочатку намагався надати допомогу вавилонському цареві Набу-мукін-зері у війні проти ассирійського царя Тіглатпаласара III, але зрештою був вимушений був визнати зверхність останнього. Зберігав залежність від Ассирії до 722 року до н. е.

Перше правління у Вавилоні

У 722 році до н. е., після смерті царя Улулая захопив Вавилон і оголосив себе царем. Для зміцнення свого становища уклав антиассирійський союз з Еламом.

У 721 році до н. е. новий ассирійський цар Шаррукін II виступив проти Вавилону. У битві біля Дері еламітські війська на чолі із царем Хумбан-нікашем завдали ассирійцям нищівної поразки. Мардук-апла-іддіна II до початку бою запізнився. Вавилоняни прибули тільки тоді, коли ассирійці вже почали тікати. Ймовірно через конфлікти вавилоняни і еламіти не змогли захопити Дер, повернувшись до своїх володінь.

Водночас намітився конфлікт зі жрецтвом і знаттю, оскільки цар став захоплювати кошти та інші скарби храмів для зведення фортець й збільшення армії. Водночас його централізаторська і податкова політика викликала невдоволення населення провінцій.

У 710 році до н. е. почалася нова війна з Ассирією. Війська Шаррукіна II посунули на південь двома групами — одна мала відрізати Вавилонію від головного союзника — Еламу, а інша на чолі з самим царем йшла прямо на Вавилон. Ассирійський цар оголосив про дарування земель між Еламом і Вавилонією храму Есагіла в Вавилоні, що спричинило перехід жрецтва на бік ассирійців.

На підступах до самого Вавилону ассирійців чекав Мардук-апла-іддіна II на чолі свого війська. В запеклій битві ассирійці перемогли, внаслідок чого вавилонському цареві довелося відступати до Примор'я (колишнього Шумеру). Ассирійський цар мирно увійшов до Вавилону, де коронувався.

Після цього Шаррукін II пішов на приморську область і захопив її, а 90 тисяч халдеїв і 18 тис. арамеїв звідти виселив до Ассирії. Мардук-апла-іддіну II вдалося врятуватися і сховатися серед недоступних боліт Примор'я. Вавилонській знаті були повернуті конфісковані землі. Вавилон, Сіппар і Ніппур отримали назад свої привілеї і автономію, дещо менші права були надані ще 9 містам Вавилонії. В 707 році до н. е. ассирійський цар з величезною здобиччю повернувся до Ассирії.

Друге правління у Вавилоні

Після смерті Шаррукіна II 705 році до н. е. долучився до антиассирійської коаліції, яку організували Елам і Єгипет (сюди також увійшли Тир, Юдея, філістимляни, фінікійські міста-держави, Арам. Мардук-апла-іддіна II 704 року до н. е. скористався помилкою нового ассирійського царя Сін-аххе-еріби пройти офіційні ритуали для сходження на вавилонський трон, почавши загальне повстання. Ймовірно на цей час приходиться посольство до юдейського царя Єзекії (згадується в Другій книзі царів).

Тим часом, в умовах, коли вавилонський трон пустував, місцева знать вирішила сама вибрати свого царя, яким став Мардук-закір-шумі II. Це змусило Мардук-апла-іддіну діяти негайно, не очікуючи доки буде завершено підготовку до загального повстання проти Ассирії, тож він за допомогою еламського царя Шутрук-Наххунте II 703 року до н. е. захопив Вавилон. Виступи проти Ассирії поширилися усім Близьким Сходом. Втім ассирійський цар діяв доволі швидко.

Вже 703 року до н. е. ассирійці в битві під Кішем завдали поразки Мардук-апла-іддіні II.Через декілька днів впав Вавилон. Потім ассирійці вторглися в південну Вавилонію, де переважало халдейське населення. В анналах Сін-аххе-еріба повідомляється про захоплення 75 великих міст і 420 малих. У захоплених містах халдейське та арамейське населення потрапляло в полон. Всього в Ассирію було виведено 208 тисяч людей. Сплюндрувавши південні регіони країни, Сін-аххе-еріба 702 року до н. е. посадив на трон свого ставленика Бел-Ібні.

Спроба відновити владу

Вже у 701 році до н. е. Мардук-апла-іддіна ІІ поновив антиассирійські дії. Він домігся, що Бел-Ібні оголосив незалежність від Ассирії. В 700 році до н. е. Сін-аххе-еріба захопив Вавилон, скинув з трону Бел-Ібні, а на вавилонський престол посадив свого сина Ашшур-надін-шумі. Потім він спустошив Примор'я, де розташовувався володіння племінного союзу якін — опори Мардук-апла-іддіни. Той, не наважуючись на відкритий бій з ассирійцями і сівши на кораблі з родиною, охороною, скарбами та статуями богів, втік до Еламу до міста Нагіду на одному з островів в дельті річок Карху та Керхе, яке йому подарував еламський цар. Оскільки ассирійці не мали тоді флоту, то не переслідували втікачів. Втім у полон до них потрапили брат та декілька синів Мардук-апла-іддіни.

Останні роки

Деякий час вів життя власника самостійного володіння. Втім напевне готував плани повернення до Вавилонії. Проте 694 року цар Сін-аххе-еріба збудував дворядні бойові кораблі та багато траспортних. Ассирійська армія завантажилася на судна і несподівано з'явилася біля берегів Еламу. Спершу було зруйновано та пограбовано велике місто Нагіду — володіння колишнього вавилонського царя. В результаті халдеїв було частково знищено, частково захоплено. Проте Мардук-апла-іддіни серед загиблих не було. За різними версіями він помер на початку походу (можливо вчинив самогубства), або втік до двору еламського володаря.

Джерела

  • Erich Ebeling (ed.), Bruno Meissner (ed.), Ernst Weidner (ed.), Dietz Otto Edzard (ed.): Reallexikon der Assyriologie und vorderasiatischen Archäologie — Band 7 . Walter de Gruyter 1990, ISBN 3110104377, p. 375
  • Joannes Francis, La Mésopotamie au Ier millénaire avant J.-C., Armand Colin/HER, Paris, 2000, p. 85.
  • Gwendolyn Leick: Historical dictionary of Mesopotamia (Historical dictionaries of ancient civilizations and historical aereas; Bd. 26). 2. Auflage. Scarecrow Press, Plymouth 2010, ISBN 978-0-8108-6182-4, S. 117

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мардук-апла-іддіна II

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.