Марися Нікітюк

Марися Нікітюк (нар. 1986(1986), Київ[1]) — українська сценаристка та режисерка короткометражних і повнометражних фільмів.

Марися Нікітюк
Дата народження 1986
Місце народження Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство  Україна
Професія режисерка, сценаристка, кінорежисерка
Alma mater КНУ імені Тараса Шевченка
IMDb ID 6071898
Висловлювання у Вікіцитатах
Марися Нікітюк у Вікісховищі

Життєпис

Закінчила у 2007 році Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Інститут журналістики. У 2012 році отримала магістерський диплом із театрознавства Київського національного університету театру, кіно та телебачення ім. Карпенка-Карого з дипломною роботою про традиційний та сучасний японський театр.

Працювала журналісткою, публіцисткою, театральною критикинею, є авторкою серії новел, що виходили в літературному альманасі «Святий Володимир», а також п'єс «Дачі», «Ведмеді для Маші» та «Дівчачі радості», що були представлені у форматі читок на драматургічних проєктах ЛСД (Лабораторія Сучасної Драми в Києві при ГогольФесті) та на київському драматургічному фестивалі «Тиждень актуальної пєси». «Ведмеді для Маші» отримали перше місце львівського драматургічного конкурсу Драма.ua (від театрального фестивалю «Драбина») 2010 року. Авторка оповідань «Здохни. Історія кохання», «Кавасакі Ніндзя», «Бібліотеки ненаписаних книжок», «Міф», «Суки».

Засновниця театрального порталу Teatre.com.ua, де з 2007 по 2012 рік писала про український та міжнародний театр. З 2007 року працювала театральною критикинею та публіцисткою для журналів «ШО», «Timeout», «Личности Украины», газети «24», «ТОП-10», «Український тиждень», Polit.ua та «Українська Правда. Життя». У 2011 році виступила співорганізаторкою та співзасновницею (з Наталією Ворожбит та Андрієм Маєм) драматургічного міжнародного фестивалю «Тиждень актуальної п'єси».

2014 — Лекції про кінорежисерів в проєкті «Свет» нічний клуб Closer: про Бела Тарра, про Алекса ван Вармердама.

2014 Компанія UDP на Одеському міжнародному кінофестивалі нагородила проєкт повнометражного фільму «Коли падають дерева» за найкращий пітчинг. Режисерка, сценаристка.

Брала участь у кінопроєкті «Україно, goodbye!», є авторкою сценаріїв до короткометражних фільмів: «Ґауді», «Алкоголічка», «Янгол смерті», «Листопад». Авторка сценаріїв: «Сашинька», «Мама-попінз», «Ахулі», «Коли падають дерева», «Чума», «Посилка», «Яблука», «В деревах», «Мандрагора». Пише кіносценарії, новели, повісті, п'єси.

Повнометражні проєкти: «Коли падають дерева», «Сансара. Сон метелика», «Брат Олень»

Фільми за сценаріями Нікітюк брали участь у престижних міжнародних фестивалях у Локарно, Клермон-Феррані, у «Золотому абрикосі», Одеському МКФ та інших. Вигравали нагороди.

У квітні 2016 року світ побачила «Безодня (історії судного дня)» — перша книга прози у «Видавництві Анетти Антоненко». «Безодня[2]» — це 10 оповідань-катастроф, що описують як загибель внутрішніх світів, розлади психології людей, їх моральне падіння, так і колапси цілих систем і всесвітів, у яких ми живемо. Скріплені одночасно нетривіальною жорстокістю, кривавістю та безмежною любов'ю, оповідання звучать в унікальній тональності «поетичного трешу». Основним центром всіх історій є погляд на природу людини в нових обставинах, в обставинах українського суспільства та сучасного світу загалом. А основним питанням є — чи заслуговує такий світ на життя? Кожна з новел — це історія судного дня, де крізь абсурдуючу реальність, зрешечену метафорами, чітко постає оточуючий нас світ, що кожної митті дедалі більше зривається з ланцюга.

До друку готується: «Книга баванок, або Історії чарівного Тойто» — книга для дітей у видавництві «Glowberry»

У травні 2016 року сценарій до фільму «Коли падають дерева», написаний Нікітюк, став переможцем 10 сесії ScripTeast Award, який проводили під час Каннського кінофестивалю.[3][4][5] В український обмежений кінопрокат фільм «Коли падають дерева» вийшов 13 вересня 2018 року.

Лауреатка Міжнародної літературної премії імені Олеся Ульяненка 2016 року за роман «Безодня».[6]

30 січня 2021 року розпочалося фільмування повнометражного драматичного фільму «Я, Ніна», сценаристкою та режисеркою якого стала Нікітюк.[7]

Фільмографія

Повнометражні фільми

Короткометражні фільми
  • 2013: «Алкоголічка», сценаристка (режисерка Юлія Гонтарук)
  • 2014: «Листопад», сценаристка (режисерка Марія Кондакова)
  • 2014: «В деревах», режисерка, сценаристка
  • 2015: «Мандрагора», режисерка, сценаристка
  • 2016: «Сказ», режисерка, сценаристка
  • 2016: «Шнурки», сценаристка (режисер Олег Федченко)
  • 2016: «Свині», сценаристка (режисер Роман Любий)

Проєкти

Громадська позиція

У червні 2018 записала відеозвернення на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[8]

Примітки
  1. «Арґумент-Кіно»: Марися Нікітюк: «Коли падають дерева». 25.11.2016
  2. «Видавництво Анетти Антоненко». anetta-publishers.com. Процитовано 15 травня 2016.
  3. Українська режисерка Марися Нікітюк одержала нагороду за сценарій у Каннах
  4. Марися Нікітюк про ScripTeast Award: «Це бажана, але неочікувана нагорода»
  5. Запуск у виробництво ігрового повнометражного фільму Марисі Нікітюк «Коли падають дерева»
  6. Марися Нікітюк отримала літературну премію імені Олеся Ульяненка за роман «Безодня» // Портал Detector Media. 17.09.2016
  7. «Я, Ніна»: стартували зйомки драматичного фільму. cinema.in.ua. 2020-02-02. Процитовано 5 березня 2021.
  8. Sentsov 85. YouTube. Free Sentsov. 15 червня 2018. Процитовано 3 червня 2021.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.