Марк Ферро
Марк Ферро (фр. Marc Ferro; 24 грудня 1924, Париж — 21 квітня 2021) — французький історик, фахівець з історії Європи початку XX століття, а також історії кіно. Вчений секретар журналу «Аннали» (1964—1969).
Марк Ферро | |
---|---|
фр. Marc Ferro | |
Ім'я при народженні | фр. Marc Roger Ferro[1] |
Народився |
24 грудня 1924[2][3][1] VIII округ Парижа, Париж, Франція[4][1] |
Помер |
21 квітня 2021[5][1] (96 років) Мезон-Лаффітт, arrondissement of Saint-Germain-en-Layed, Івлін, Іль-де-Франс[1] ·коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19) |
Поховання | Ле-Мюро |
Країна | Франція[6] |
Діяльність | історик, учасник французького Руху Опору, кінорежисер, викладач університету |
Alma mater | Гренобльський університет |
Галузь | late modern periodd |
Заклад | Вища школа соціальних наук, Політехнічна школа, Annales. Histoire, Sciences socialesd, Національний центр наукових досліджень, Практична школа вищих досліджень, Ліцей Монтеняd, Lycée Rodind, Cahiers du monde russe et soviétiqued і Institut National de l'Audiovisueld |
Посада | directeur d'étudesd |
Ступінь | доктор історичних наук |
Аспіранти, докторанти | Claudie Weilld |
Членство | Європейська академія[7] |
Нагороди | |
Висловлювання у Вікіцитатах |
Біографія
Юність майбутнього історика припала на нацистську окупацію. У 1941 році сімнадцятирічного випускника школи, єврея по матері, переправили у «вільну зону», де він продовжив освіту, закінчивши університет Гренобля. Його мати, що залишилася в Парижі, загинула. Під час війни брав участь в русі Опору, входив в партизанський загін на південному сході Франції. Після війни деякий час викладав в Алжирі.
Ферро є керівником досліджень з історії та кіно у французькій Вищій школі соціальних наук. Ферро знімав документальне кіно про тоталітарних диктаторів — Леніна та Гітлера. Вів історичну передачу на французькому телебаченні.
Підписав у 2005 році відому петицію французьких істориків за свободу історії, так звану «Відозву з Блуа».
Наукова діяльність
Зайнявшись серйозною науковою діяльністю, Ферро став професором і в 1960-х роках спеціалізувався на радянській історії (докторська дисертація на тему російської революції 1917 року).
У методологічному відношенні Ферро належить до прославленої історіографічної школи «Анналів», будучи співредактором журналу, який дав ім'я напрямку, з 1970 року. Анналіст і роблять головний упор на історичну психологію, тобто на вивчення свідомості людей різних епох, їх колективних уявлень (так званих ментальностях).
Публікації
Хоча Ферро є автором двох десятків книг та монографій, у тому числі про Першу світову війну «Велика Війна 1914—1918», про історію більшовицької та націонал-соціалістичної революцій і про історію кіно, масовому читачеві він відомий за книгою «Як розповідають історію дітям у різних країнах світу» (1981). Її переклади вийшли в Англії, США, Японії, Бразилії, Італії, Португалії, Нідерландах, Німеччині та Іспанії.
Написана в популярній формі книга «Як розповідають історію дітям у різних країнах світу» піднімає питання викладання історії, пропаганди історичних знань, фальсифікації історії і ставлення до історичної спадщини.
Особливе місце у творчості Ферро займає однотомна «Історія Франції», що вперше вийшла в світ у 2001 р. і витримала кілька перевидань.
Література
- La Révolution de 1917, Paris, Aubier, 1967 (reprinted in 1976, then in 1997 at Albin Michel) [English translation: October 1917 : a social history of the Russian revolution , translated by Norman Stone, 1980]
- La Grande Guerre, 1914—1918, Paris, Gallimard, 1968 (reprinted 1987) [English translation: The Great War, 1914—1918, 1972][8]
- Cinéma et Histoire, Paris, Denoël, 1976 (réédité chez Gallimard en 1993) [English translation: Cinema and history, translated by Naomi Greene, 1988]
- L'Occident devant la révolution soviétique, Brussels, Complexe, 1980
- Suez, Brussels, Complexe, 1981
- Comment on raconte l'histoire aux enfants à travers le monde, Paris, Payot, 1983[9]
- L'Histoire sous surveillance: science et conscience de l'histoire, Paris, Calmann-Lévy, 1985 (reedited in 1987 by Gallimard)
- Pétain, Paris, Fayard, 1987 (reedited in 1993 et 1994)
- Questions sur la Deuxième Guerre mondiale, Paris, Casterman, 1993
- Histoire des colonisations, des conquêtes aux indépendances (XIIIe-XXe siècle), Paris, Le Seuil, 1994
- L'internationale, Paris, Noesis, 1996
- Les sociétés malades du progrès, Paris, Plon, 1999
- Que transmettre à nos enfants (with Philippe Jammet), Paris, Le Seuil, 2000
- Les Tabous de l'histoire, Paris, Nil, 2002
- Le Livre noir du colonialisme (director), Paris, Robert Laffont, 2003.[10]
- Histoire de France, France Loisirs, 2002 (ISBN 978-2744151897)
- Le choc de l'Islam, Paris, Odile Jacob, 2003
- Le Cinéma, une vision de l'histoire, Paris, Le Chêne, 2003
- Les Tabous de L'Histoire, Pocket vol. 11949, NiL Éditions, Paris, 2004
- Les individus face aux crises du XXe siècle-L'Histoire anonyme, Paris, Odile Jacob, 2005
- Le ressentiment dans l' histoire. Odile Jacob, 2007. English (2010): Resentment in History, ISBN 978-0745646879 (paperback)
Див. також
Примітки
- Fichier des personnes décédées
- SNAC — 2010.
- AlKindi
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119538709 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Le Télégramme, Le Télégramme de Brest et de l'Ouest — 1944. — ISSN 0751-5928
- LIBRIS — 2018.
- https://www.ae-info.org/ae/User/Ferro_Marc
- translated by Nicole Stone. Routledge; 2nd edition, 2001, ISBN 978-0415267359
- reedited in 1986 by Payot, ISBN 978-2228800303
- paperback 2010 (ISBN 978-2818501092)