Марні

«Марні» (англ. Marnie)  американський психологічний трилер Альфреда Гічкока, прем'єра якого відбулася 22 липня 1964 року. Екранізація однойменного роману Вінстона Грема (1961). Завершує трилогію фільмів про жертв психопатичних відхилень, розпочату фільмами «Психо» (1960) і «Птахи» (1963).

«Марні»
Marnie
Жанр трилер, драма, мелодрама, детектив
Режисер Альфред Гічкок
Продюсер Альфред Гічкок
Сценарист

Джей Прессон Аллен,

Вінстон Грехем
На основі Marnied
У головних
ролях
Оператор Роберт Беркс
Композитор Бернард Херрманн
Монтаж Джордж Томазіні
Художник

Роберт Ф. Бойл,

Джордж Міло
Кінокомпанія Universal Pictures
Дистриб'ютор Universal Pictures, Netflix і FandangoNow
Тривалість 130 хв.
Мова англійська
Країна  США
Рік 1964
Кошторис $3 000 000
Касові збори $7 000 000
IMDb ID 0058329
 Марні у Вікісховищі

Сюжет

Головна героїня фільму Марні Едгар — живе тим, що під вигаданим ім'ям влаштовується на роботу в різні фірми і потім, пропрацювавши там деякий час, зникає з грошима компанії, не залишаючи при цьому ніяких слідів. Довгий час вона була невловима, але діловий партнер однієї з колишніх жертв Марні викриває її, коли вона влаштовується до нього на роботу. Однак він не здає її поліції, а шантажує, змушуючи її вийти за нього заміж. Він дізнається про її комплекси: страх перед чоловіками, сексом, грозами і червоним кольором.

Режисер визначав зміст фільму наступним чином: «Це розповідь про дівчину, яка не знає, хто вона така. Вона психопатка, клептоманка, у неї фобія сексу, зрештою вона розуміє чому».

У ролях

Актор Роль
Тіппі Хедрен Марні Едгар Марні Едгар
Шон Коннері Марк Ратленд Марк Ратленд
Дайан Бейкер Ліл Мейнуорінг Ліл Мейнуорінг
Луїза Летем Берніс Едгар Берніс Едгар
Мартін Габел Сідні Стратт Сідні Стратт
Боб Суїні Боб кузен Боб
Мілтон Селзер чоловік на дорозі чоловік на дорозі
Меріетт Хартлі Сюзан Клебон Сюзан Клебон
Алан Нап'єр Ратленд містер Ратленд
Брюс Дерн моряк моряк
Генрі Бекман перший детектив перший детектив
С. Джон Лаунер Сем Ворд Сем Ворд
Едіт Евансон Ріта Ріта (прибиральниця)
Мег Віллі Тарпін місіс Тарпін
Мелоді Томас Скотт Марні Марні (в дитинстві)
Альфред Гічкок чоловік, який залишає готельний номер чоловік, який залишає готельний номер

Критика

З часом ставлення до «Марні» в стані кінознавців помітно покращився, а в тому, що вважалося недоліками фільму, стали бачити свого роду художню родзинку. Наприклад, Дейв Кер знаходить у побудові кадру щось від абстракціонізму в живописі: режисера тягнуть важкі, масивні форми, невиразні кольори і навмисно нереальні. Ці прикмети художнього світу фільму немов передають зрушення у психічній рівновазі головної героїні.

Кер також проводить паралель між «Марні» і фільмами Фассбіндера про діалектику влади і підпорядкування у стосунках чоловіка і жінки. На його думку, «Марні» на порядок глибше: замість чіткого протиставлення сильної і слабкої Гічкок створює густе і рухливе поле мазохізму, класового антагонізму та релігійної трансгресії.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.