Мартинюк Микола Васильович
Мартинюк Микола Васильович. — (* 25 вересня 1940 року, с. Гвіздівці Сокирянський район Чернівецька область) — український залізничник. Почесний залізничник України. Кавалер ордена Леніна.
Біографія
Микола Мартинюк народився 25 вересня 1940 р.у селі Гвіздівці Сокирянського району Чернівецької області Україна. Після закінчення середньої школи навчався у Чернівецькому залізничному училищі № 1. У 1959 році був призначений помічником машиніста у паравозне депо «Чернівці». Три роки служив у залізничних військах Радянської Армії. Працював машиністом паравоза, тепловоза, з 1968 року — водив локомотиви.
Новаторство Миколи Мартинюка
Очоливши молодіжний екіпаж, задумав і реалізував економічно ефективну ідею — меншою кількістютепловозів, перевезти більше вантажів. На практиці довів, що тепловозами можна водити поїзди на 400—700 тонн важчі, ніж передбачено нормою. Лише за рік його екіпаж провів 80 великовагових поїздів і перевіз 40 000 вантажу понад план за що був удостоєний звання «Почесний залізничник України».
Громадська діяльність
- Член ради наставників Буковини.
- Голова профкому цеху експлуатації (впродовж 15 років)
- Делегат з'їзду залізничників України.
Відзнаки, нагороди
- Медаль «За трудову доблесть».
- Орден ТрудовогоЧервоного Прапора.
- Орден Леніна.
- Знак «Победитель соцсоревнования» 1973.
- Нагрудний знак «Ударник комуністичної праці».
- Золота медаль ВДНХ СРСР.
Джерела
- Мартинюк Микола Васильович // Вони прославили Буковину. — Вижниця: Черемош, 2010.- С. 310.- ISBN 978-966-181-049-4.