Сокирянський район

Сокиря́нський райо́н — колишній[3] район Чернівецької області України. Районний центр — місто Сокиряни. Площа району — 661 км². Населення становить 43 404 особи (станом на 1 липня 2016 року).

Сокирянський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Район на карті регіону
Основні дані
Країна:  Україна
Область: Чернівецька область
Код КОАТУУ: 7324000000
Утворений: 11 листопада 1940[1]
Ліквідований: 17 липня 2020
Населення: ▼ 42 158 (на 1.1.2019)
Площа: 661 км²
Густота: 67.4 осіб/км²
Тел. код: +380-3739
Поштові індекси: 60200—60237
Населені пункти та ради
Районний центр: Сокиряни
Міські ради: 1
Сільські ради: 21
Міста: 1
Села: 28
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Козак Василь Васильович
Голова РДА: Антонюк Ірина Валеріївна[2]
Вебсторінка: Сокирянська РДА
Сокирянська райрада
Адреса: 60200, Чернівецька обл., Сокирянський р-н, м. Сокиряни, вул. Шевченка, 3
Мапа

Сокирянський район у Вікісховищі

Географія

Розташований на сході області в зоні лісостепу, займає південно-східну частину Пруто-Дністровського міжріччя. Площа 670 км². 7,3% від загальної території області. Відстань до Чернівців 156 км шосейними і ґрунтовими шляхами і 163 км залізницею.

Район межує: на заході — з Кельменецьким районом, на півночі — з Хмельницькою областю, на сході — з Вінницькою областю, на півдні — з Республікою Молдова.

Природно-заповідний фонд Сокирянського району

Національні природні парки

Хотинський (частина).

Іхтіологічні заказники

Куютинський, Непоротівський.

Ландшафтні заказники

Василівський яр, Галицька стінка, Молодівський яр, Шебутинський яр.

Ботанічні пам'ятки природи

Вікові липи, Липа срібляста, Платан східний (чинар), Сосна Чорна, Сторічний дуб, Урочище «Жафино», Чотири тополі.

Гідрологічні пам'ятки природи

Джерело «Поруб», Джерело «Розкопинці», Ожевська мінеральна.

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва

Романківецький.

Адміністративний устрій

Адміністративно-територіально поділяється на 1 міську раду та 21 сільську раду, які об'єднують 29 населених пунктів та підпорядковані Сокирянській районній раді[4]. Районний центр — місто Сокиряни.

Населення

У районі проживає 48,1 тисяч осіб (без Новодністровська). Міське населення 11,4 тис. осіб, сільське — 36,7 тис. осіб. Середня густота населення — 89,1 осіб на км².

Національний склад населення району за переписом 2001 року[5]

Етномовний склад населених пунктів району (рідна мова населення)[6]

українська російська молдовська
Сокирянський район90,46,43,0
м. Сокиряни91,56,61,6
с. Олексіївка97,30,52,1
с. Новоолексіївка92,81,73,4
с. Білоусівка88,210,90,7
с. Василівка99,30,50,1
с. Розкопинці99,60,4-
с. Вашківці97,21,11,6
с. Нова Слобода93,71,34,6
с. Вітрянка99,40,50,1
с. Волошкове97,80,51,6
с. Гвіздівці98,40,80,7
с. Грубна7,191,51,0
с. Коболчин98,80,70,3
с. Кормань98,90,40,6
с. Кулішівка98,70,70,4
с. Ломачинці96,12,80,7
с. Лопатів98,51,10,2
с. Покровка99,10,9-
с. Михалкове98,60,80,2
с. Галиця98,40,80,8
с. Непоротове99,20,8-
с. Братанівка99,00,70,3
с. Ожеве96,92,30,5
с. Романківці98,80,80,3
с. Селище98,71,00,3
с. Сербичани98,70,90,4
с. Шебутинці98,61,10,2
с. Шишківці26,61,771,7
с. Струмок94,62,43,0

Найбільш поширені прізвища в районі

Ткач, Руснак, Гончар, Мельник, Кушнір, Олійник, Харабара, Швець, Гуцул, Чорний, Шевчук, Бабій, Кишка, Ткачук, Мартинюк, Боднар, Цуркан, Кувіла, Серебрянський, Аузяк, Андронік, Злий, Глушко, Продан, Сливка, Пастушок, Жук, Чумак, Цап, Зубаль, Савчук, Лисий, Коваль, Гринько, Попов, Бірюк, Гладкий, Костюк, Гандзій, Щасливий, Куляк, Кучерявий, Марчук, Гонца, Тимчук, Якубовський, Козак, Ротар, Беженар, Гуйван, Рябий, Забудько, Скрипник, Яковина, Герасимчук, Заболотний, Шамбра, Боднарюк, Грищук, Гангал, Голяк, Москалюк, Урсул, Черній, Кулій, Фрицак, Леленко, Барчук, Погребняк, Трач, Багрій, Бучка, Ожеван, Рудько, Василіка, Базелюк, Добровольський, Мудрик, Янчак, Максимчук, Щербатий, Ваданюк, Дідик, Твердохліб, Базь, Заришняк, Нагірняк, Яровий, Босак, Бузурний, Горган, Анатійчук, Маленький, Присакар, Люльчак, Пшеничко, Радевич, Кривий, Семенко, Богач, Дикий, Микитюк, Пижівський, Плінгей

Економіка

На території району працюють 5 промислових підприємств, з яких 4 виробляють товари народного споживання. В районі 45646 га сільськогосподарських угідь, 35838 га ораної землі, 4060 га садів, 13937 га лісів. На території району працюють 34 агроформування. Вирощують зернові, зернобобові культури, цукрові буряки, соняшник, виробляють молоко, м'ясо.

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Сокирянського району була створена 31 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 64,26% (проголосували 23 547 із 36 645 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 53,14% (12 513 виборців); Олег Ляшко — 16,07% (3 783 виборців), Юлія Тимошенко — 14,48% (3 410 виборців), Анатолій Гриценко — 3,93% (926 виборців), Сергій Тігіпко — 3,77% (888 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,71%.[7]

Інфраструктура

У районі 36 дошкільних закладів, 28 загальноосвітніх шкіл, 1 професійно-технічне училище. Охорона здоров'я представлена 4 лікарнями, 4 поліклініками, 24 фельдшерсько-акушерськими пунктами. У районі діють 27 клубних закладів, 29 бібліотек.

Культура

Персоналії

Література
  • Джаман В. О., Коновалова Н. І. Сокирянський район // Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : ДП «Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво „Українська енциклопедія“ імені М. П. Бажана», 1993. — Т. 3 : П – Я. — 480 с. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-020-4. — С. 211.
  • Босак В. М. Романківці: на історичних перехрестях Василь Босак — Снятин: Прут-Принт, 2004.
  • Гусар Ю. С. Сокиряни: путівник українською і російською мовами; резюме — румунською мовою / Юхим Гусар. — Ужгород: Карпати, 1986. — 95 с.: іл.
  • Гандзій В. В. Моє село крізь століття, епохи і роки [про с. Романківці] / Василь Гандзій
  • Гусар Ю. С. Дністровий зорепад: штрихи до енциклопедичного словника-довідника «Літературно-мистецька Сокирянщина» / Юхим Гусар. — Чернівці: Місто, 2010. — 124 с.
  • Чорний О. Д. Вашківці на сивих вітрах минувшини / Олександр Чорний. — Чернівці: Прут, 2009. — 312 с.: іл. — ISBN 978-966-560-422-8.
  • Чорний О. Д. Місто, де сходить сонце / Олександр Чорний. — Чернівці: Прут, 2010. — 256 с. — ISBN 978-966-560-522-5.
  • Чорний О. Д., Мандзяк О. С. Сокирянська бистрина / Олександр Чорний, Олексій Мандзяк. — Чернівці: Прут, 2011. — 312с.: іл.- ISBN 978-966-560-539-3.
  • Чорний О.Д. У царстві коболчинського глечика. - Чернівці: АНТ ЛТД, 2011. - 47 с.: іл.
  • Чорний О., Мандзяк О. Не загубились села у віках: Дослідження, знахідки, відкриття / Олександр Чорний, Олексій Мандзяк. — Чернівці: Друк Арт, 2014. — 344 с.: іл. — ISBN 978-966-2021-99-8.

Примітки
  1. http://gromady.cv.ua/sk/publications/3/
  2. Розпорядження Президента України від 30 січня 2020 року № 82/2020-рп «Про призначення І. Антонюк головою Сокирянської районної державної адміністрації Чернівецької області»
  3. Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 7 грудня 2020.
  4. Населені пункти Чернівецької області. Райони на сайті Верховної Ради України
  5. Про кількість та склад населення України за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року
  6. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць
  7. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 26 лютого 2016.

Посилання
Хмельницька область
(Кам'янець-Подільський район)		 Хмельницька область
(Новоушицький район)		 Вінницька область
(Муровано-Куриловецький район)
Кельменецький район Новодністровськ
Вінницька область
(Могилів-Подільський район)
 Молдова
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.