Мархем – Джебель-Алі

Мархем — Джебель-Алі — газопровідна система, яка сполучає родовище Мархем із газопереробним заводом Джебель-Алі (емірат Дубай).

ГПЗ Джебель-Алі

Мархем

Пункти, сполучені трубопроводами

Видобуток з газоконденсатного родовища Мархем почався ще у 1984-му, проте перші кілька років отриманий після вилучення конденсату газ закачували назад у пласт (сайклінг-процес).[1] Нарешті, в 1989-му проклали трубопровід діаметром 400 мм до газопереробного заводу Джебель-Алі, який мав пропускну здатність у 4,2 млн м3 на добу. А в 1992-му ввели другу нитку системи діаметром 600 мм (за іншими даними — 500 мм), через яку могло транспортуватись вдвічі більше ресурсу — 8,5 млн м3 на добу. При цьому варто відзначити, що довжина цих трубопроводів зазначається у джерелах з великою розбіжністю — 45 км, 60 км, 75 км[2][3][4] (відстань по прямій між родовищем та ГПЗ становить 50 км).

Станом на 2002 рік фактичний видобуток блакитного палива на Мархемі знизився до 6,5 млн м³ на добу, проте вже у 2004-му він знов майже досяг максимальної пропускної здатності газопровода — 11,7 млн м³ на добу. Цьому сприяло швидке введенні в розробку родовищ Хубай (його з'єднали з Мархемом трубопроводом довжиною 20 км) та Південно-Західний Мархем.[5][6] Втім, станом на 2012-й рік видобуток на Мархемі знов скоротився та становив біля 4 млн м³ на добу.[7]

Враховуючи наявність на Мархемі компресорних потужностей для закачування газу у пласт, з 2008-го це родовище також почали періодично використовувати як підземне сховище. Оскільки з 2010 року в порту Джебель-Алі працював плавучий термінал для імпорту зрідженого природного газу, наявність сховища дозволяла придбавати додаткові партії ЗПГ під час сприятливої цінової ситуації на спотовому ринку.[8] Доправлення такого ресурсу до сховища відбувається за допомогою реверсування наявного газопроводу.