Дубай (емірат)

Існує мало записів, які стосуються історії та культури ОАЕ або еміратів, що входять до їх складу, і усні традиції регіону, фольклор і міфи не були записані. Відтак мовне походження слова Дубай є спірними. Деякі вважають, що воно походить з перської мови, у той час як деякі вважають, що мовний корінь назви лежить в арабській мові. Ця думка заснована на тому, що територія міста до його заснування була заселена арабами, і що вони завжди давали свої назви областям, які вони займали, не звертаючи уваги на існуючу топоніміку. За словами Аль-Будура (Budoor), згадка назви «Дубай» можна знайти в багатьох історіях. Одна з них про жінку, яку звали Дубаа (Dubaa) і яка жила в цьому районі. На інші посилається Фідель Гандаль (Fedel Handhal), дослідник історії та культури ОАЕ, який стверджує, що слово Дубай може походити від слова Даба (похідна форма від слова Ядуб (Yadub), що означає «повзати»), посилаючись на повільну течію Дубай-Крік. Поет і вчений Ахмад Мухаммед Обейд просліджує назву до того ж слова, але до іншого його значення — сарана, посилаючись на арабське прислів'я, яке говорить, що «вони прийшли з Даба Дубай» і означає, що вони прийшли з роєм сарани з цього району.

Ще однією версією походженням є утворення від слова Дуббор (Dubbor), яке позначає бджіл, у яке скорочується до Дібі (Dibi).

У 1820-х роках в книгах англійських істориків Дубай називали «Аль-Васл» (Al Wasl). Ця географічна назва охоплювала сучасні області Джумейра, Шиндага, Дейра і Бар-Дубай.

Тим не менше, дослідники прийшли до двох різних висновків про назву. Аль-Будур стверджує, що слово «Дубай» як назва було згадано в шостому столітті в книгах, як назва місцевості. Існує дуже мало свідчень про походження Дубаї, за винятком згадок в історіях, що розповідають літні мешканці Дубаю[1].

Дубай розташований на узбережжі Перської затоки в Об'єднаних Арабських Еміратах і приблизно на рівні моря (16 м). На півдні і південному заході межує з еміратом Абу-Дабі, на півночі і сході з еміратом Шарджа і Султанатом Оман на південному сході. Хатта, незначний ексклав емірату, оточений з трьох боків Оманом і еміратами Аджман (на заході) та Рас-Аль-Хайма (на півночі). Води Перської затоки омивають межі емірату із заходу, протяжність узбережжя — 72 км. Дубай розташований на 25.2697° пн. ш. 55.3095° сх. д. / 25.2697; 55.3095 і займає площу в 4 110 км², яка показує суттєве розширення від свого первісного розміру в 3 900 км² за рахунок меліорації земель морського дна.

Вигляд пустелі в еміраті Дубай.

Дубай розташований безпосередньо в Аравійській пустелі. Тим не менш, топографія Дубая значно відрізняється від південної частини ОАЕ в тому, що більша частина пейзажу Дубая складена піщаною пустелею, у той час як у більшій частині південних регіонів країни домінують гравійні пустелі[2]. Пісок складається в основному з подрібнених мушель і коралів і є добрим, чистим і білим. Схід емірату, прибережні рівнини, вкриті кіркою солі, відомої як сабха (англ. sabkha), простягаються з півночі на південь рядами дюн. Далі на схід, дюни стають більшими і забарвлюються в червоний колір, через високий вміст оксиду заліза[3].

Плоска піщана пустеля змінюється Західними горами Хаджар, які проходять уздовж кордону Дубая з Оманом та Хатта. Західний масив Хаджар має посушливий, зазубрений і розбитий ущелинами краєвид, чиї гори в деяких місцях піднімаються на висоти до 1 300 метрів. У Дубаї немає природних річок або оазисів, однак, Дубай має природну бухту, Дубай-Крік , яку було поглиблено, щоб зробити її достатньо глибокою для проходу великих суден. У Дубаї також знаходяться декілька ущелин і водних джерел, яких зосереджені у Західних Аль-Хаджарських горах. Безмежні піщані дюни охоплюють більшу частину південного Дубая, і в кінцевому підсумку переходять в пустелю відому як Руб-ель-Халі. Сейсмічно, Дубай знаходиться в дуже стабільній зоні — найближча сейсмічна лінія розлому, розлом Загрос, знаходиться за 200 км за територією ОАЕ і навряд має який-небудь сейсмічний вплив на Дубай[4].Експерти також прогнозують, що можливість цунамі в регіоні мінімальна, тому що води Перської затоки не достатньо глибокі, щоб там могли утворитися цунамі[4].

В піщаних пустелях, що оточують місто, іноді ростуть дикі трави і зрідка фінікові пальми. Пустельні гіацинти ростуть на сабха, що простягається на схід від міста, у той час як акація і ґхаф (англ. Prosopis cineraria) ростуть в плоских рівнинах в безпосередній близькості від західних Аль-Хаджарських гір. Кілька місцевих дерев, таких як фінікова пальма і нім, а також імпортовані дерева, такі як евкаліпти, ростуть у природних парках Дубая.

Вихляї (англ. Chlamydotis undulata), смугасті гієни, каракали, пустельні лисиці, соколи та арабські орикси часто зустрічаються в пустелі Дубая.

Дубай знаходиться на шляху міграції між Європою, Азією і Африкою, тож більше 320 видів перелітних птахів проходять через емірат навесні і восени.

Води Дубаю є домом для понад 300 видів риб. Типовими представниками морського життя біля узбережжя Дубаю є тропічні риби, медузи, корали, дюгоні, дельфіни, кити і акули. Різні види черепах також водяться в цьому районі, включаючи черепаху Бісса та Зелену черепаху, які є зникаючими видами[5][6].

Столичний регіон Дубай-Шарджа-Айман вночі

Протока Крік проходить через Дубай з північного сходу на південний захід і ділить його на дві частини. На західному березі розташований район Бар-Дубай. На східному — район Дейра, що обмежується еміратом Шарджа на сході та передмістя Аль-Авір на півдні. Міжнародний аеропорт Дубая розташований в південній частині Дейри, у той час як Пальма Дейра розташована на північ від Дейри, у Перській затоці. Велика частина буму нерухомості в Дубаї зосереджена на захід від Дубай-Крік, на прибережному поясі Джумейра. Порт Рашид, Джебель-Алі, Бурдж аль-Араб, Пальма Джумейра і тематичні зони, такі як Бізнес-Бей, розміщуються у цій частині. Обидві частини міста з'єднуються у трьох місцях — мостами Аль-Мактум і Аль-Гархуд і знаменитим тунелем Шіндога — прототипом тунелю під Ла-Маншем, який проходить під гирлом протоки.

Вже в стародавніх релігійних писаннях арабського світу Дубай згадувався як велике торгове місто. У перші дні з моменту її створення, Дубай був постійно в протиріччях з Абу-Дабі. У 1947 році прикордонна суперечка між Дубаєм і Абу-Дабі в північному секторі їх спільного кордону, переросла у війну. Арбітраж під проводом Британії створив буферний кордон на південний схід від узбережжя в Рас Хасіан, що призвело до тимчасового припинення військових дій.

Електрифікація, телефонний зв'язок і аеропорт були створені в Дубаї в 1950-ті роки, коли британці перенесли сюди свої місцеві адміністративні офіси з Шарджі. Після довгих років досліджень, в Абу-Дабі знайшли нафту, а у Дубаї в 1971 році також виявили її поклади, хоча і в набагато менших кількостях, після чого місту надавалися пільги для міжнародних нафтових компаній. Відкриття нафти призвело до масового припливу іноземних робітників, в основному індійців і пакистанців. Між 1968 і 1975 роками населення регіону зросло більш ніж на 300 %.

2 грудня 1971 Дубай, разом з Абу-Дабі і п'ятьма іншими еміратами утворили Об'єднані Арабські Емірати на території, що колись була підконтрольною, Великій Британії — на лівому березі Перської затоки. У 1973 році Дубай приєднався до інших еміратів з їх валютною системою і грошовою одиницею: Дірхам. У 1970-х роках, Дубай продовжує рости за рахунок надходжень від нафти і торгівлі. Емірат, як і місто піддавалися значному припливу іммігрантів та біженців від громадянської війни в Лівані. Прикордонні суперечки між Еміратами тривали навіть після формування ОАЕ і тільки в 1979 році формально був досягнутий компроміс, який закінчив військові дії. У 1979 році на території емірату була створена найбільша в історії людства штучна гавань Джебель-Алі. Велика частина вантажно-розвантажувальних площ порту була призначена для контейнерних перевезень. У 1970-ті роки на цій величезній території, площею 40 км² на південь і схід від порту, працювали лише 4 компанії з незначною кількістю вантажних кранів. Правляча в Дубаї сім'я аль-Мактум доклала чималих зусиль для залучення в Джебель-Алі великих торгових фірм і компаній — у тому числі шляхом створення на території порту «зони вільної торгівлі» — Jebel Ali Free Zone (JAFZ).

Війна в Перській затоці в 1990 році справила величезний вплив на місто. Інвестори забрали величезну кількість грошей з дубайських банків у зв'язку з невизначеною політичною обстановкою в регіоні. Пізніше, в 1990-ті роки, багато іноземних торгових організацій (спочатку з Кувейту, у ході війни в Перській затоці, згодом з Бахрейна, під час шиїтських безладів) перевезла свій бізнес в Дубаї.

Назва емірату перекладається з арабської як «сарана, що вилупилася з личинки». З 1830 року і дотепер правителями Дубай є члени родини Аль-Мактум.

Уряд Дубая діє в рамках конституційної монархії на чолі з сім'єю Аль-Мактум. Нинішній правитель, Мохаммед ібн Рашид аль-Мактум, також віце-президент і прем'єр-міністр Об'єднаних Арабських Еміратів і член Верховної Ради Союзу. Дубай призначає вісім членів у двох періодах в Федеральну національну раду в ОАЕ — вищий федеральний законодавчий орган.

Муніципалітет Дубая був створений в 1954 році для цілей міського планування, громадських послуг та утримання місцевих підприємств.

Муніципалітет Дубая включає в себе кілька відділів, таких як Департамент доріг, Проектно-вишукувальний департамент навколишнього середовища, Департамент охорони здоров'я та Департамент з фінансових питань. Муніципалітет Дубая також відповідає за міські санітарії та каналізаційні інфраструктури.

Поліція Дубая, заснована в 1956 році в місцевості Наїф, має правоохоронну юрисдикцію в еміраті. Збройні сили знаходиться під безпосередньому командуванню Мухаммеда бен Рашида аль-Мактума, правителя Дубая.

Дубай і Рас-ель-Хайма є еміратами, які не відповідають федеральній судовій системі Об'єднаних Арабських Еміратів. Систему судових інстанцій емірату складають суди першої інстанції, апеляційний суд та касаційний суд. Суд першої інстанції складається з цивільного суду, який розглядає всі цивільні позови, кримінального суду, який розглядає претензії, що випливають зі скарг на дії поліції, і шаріатського суду, який відповідає за відносини між мусульманами.

Касаційний суд є вищим судом емірату і розглядає спори, що стосуються лише закону.

За оцінками Дубайського центру статистики, в 2016 році населення емірату становило 2 698 600 жителів (1 888 520 чоловіків та 810 080 жінок), середній вік яких становив 30 років. З огляду на це, густота населення становить 655,96 га / км², рівень народжуваності на рік був 12,8 народження на 1000 населення, а смертність - 1,1 на 1000 жителів[8].

Показово, що високий рівень життя, політична і економічна стабільність, спричиняють збільшення кількості робочих місць і все це навертає сюди громадян з різних країн світу. Відтак, загальна кількість жителів ОАЕ становить близько 8 500 000, що в кілька разів більше за його етнічних мешканців.

Дубай має дуже гарячий сухий клімат. Літо в Дубаї надзвичайно гаряче, вітряне і сухе, з середнім максимумом температури близько 40 °C і середнім мінімумом близько 30 °C. Більшість днів протягом усього року сонячні. Зими прохолодні і короткі, з високою середньою температурою від 23 °C вдень і мінімум від 14 °C вночі. Кількість опадів, однак, в останні кілька десятиліть збільшувалася й річне випадання дощу сягало 150 мм на рік.

• Дубай // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

• www.Dubai.ae