Марчелло Михалич

Народився 12 березня 1907 року в місті Фіуме (ніні хорватська Рієка) в родині етнічних хорватів. Вихованець футбольної школи клубу «Тарсія».

У дорослому футболі дебютував 1923 року виступами за фіумську «Олімпію», а за три роки перейшов до іншої місцевої команди «Фіумана».

1929 року був запрошений до «Наполі», де протягом наступних трьох сезонів був одним з основних нападників.

Сезон 1932/32 провів у міланському «Амброзіана-Інтер», а сезон 1933/34 в туринському «Ювентусі», щопроавда у жодній із цих команд не був основним гравцем, хоча й став у складі «Юве» чемпіоном Італії.

Згодом захищав кольори «Пістоєзе» і «Катанії», а 1937 року повернувся до рідного міста, де останній рік ігрової кар'єри провів у «Фіумані».

1929 року провів свою єдину офіційну гру у складі національної збірної Італії, в якій забив два голи у ворота португальців. Разом з Аттілою Саллустро, який дебютував за збірну у тій же грі, став першим представником «Наполі» у головній італійській збірній.

З 1930 по 1931 рік викликався до другої збірної Італії, за яку провів 2 матчі.

По завершенні кар'єри гравця у 1938 році залишився в клубі «Фіумана», на наступні два роки очоливши його тренерський штаб.

Помер 27 жовтня 1996 року на 90-му році життя в Турині.