Рієка

Ріє́ка, Ріка (хорв. Rijeka хорватська вимова [rijěːka] ( прослухати), чакав. Rika, Reka, словен. Reka [réka], італ. Fiume [ˈfjuːme], угор. Fiume, нім. Sankt Veit am Flaum) — місто в Хорватії, третє за розмірами місто держави після столиці — Загреба і Спліта. Знаходиться в північній частині Далмації, біля півострова Істрія. 80 % населення — хорвати. Назва міста перекладається на українську як «річка»[3].

Рієка
хорв. Grad Rijeka
герб Прапор Рієки
Панорама Рієки
Панорама Рієки
Основні дані
45°19′47″ пн. ш. 14°25′56″ сх. д.
Країна  Хорватія
Регіон Приморсько-Горанська жупанія
Столиця для Приморсько-Ґоранська жупанія
Площа 44 км²
Населення 128 384 (2011)
Агломерація 128 624
Висота НРМ 0  м
Водойма Адріатичне море
Назва мешканців угор. fiumei
Міста-побратими Бітола, Фаенца (16 вересня 1983)[1], Есте, Генуя (13 жовтня 2004), Росток (1966), Нойс (1990), Любляна, Кавасакі, Ялта, Цетинє, Ціндао, Піттсбург, Палермо, Генуя (13 жовтня 2004), Гданськ, Бургас (2008)[2]
Телефонний код 051
Часовий пояс UTC+1
Номери автомобілів RI
GeoNames 3191647
OSM r2260028 ·R
Поштові індекси 51 000
Міська влада
Мер міста Войко Оберснель
Вебсайт rijeka.hr
Мапа
 Рієка у Вікісховищі

Рієка є центром жупанії Примор'є-Горські Котар.

Загальні дані

Місто лежить у гирлі річки Р'єчини (або Фіумари) в Речську (або Фіумську) затоку, що є частиною затоки Кварнер Адріатичного моря. Історично і досі Рієка — найбільший хорватський порт, як вантажний, так і пасажирський.

Головний прибуток міста — порти, судобудування (верфі належать 3. Май) і туризм.

Транспорт
Пором в Рієцькій гавані

Рієка пов'язана постійним автобусним сполученням з усіма найбільшими містами Хорватії, Словенії, Італії і деякими європейськими столицями. Місто пов'язано шосе зі столицею, Істрією, Словенією, островом Крк, а також далматинськими містами. Місто має поромне сполучення з найближчими островами, а також із Задаром, Сплітом і Дубровником вздовж далматинського узбережжя.

Через Рієку проходить залізниця Загреб-Рієка-Пула.

Рієка є найбільшим портом в Хорватії. У 2006 році було перевантаженно близько 11 млн тонн вантажів.

Будівництво автобану A6 Загреб-Рієка було завершено в 2004 році, скорочення шляху до Словенії завдяки автобану A7, було завершено в тому ж році. Рієка має доступ до A8/A9 Істрійський Y завдяки Учкинському тунелю. Складний проект з високою пропускною здатністю майже готовий до експлуатації. Східна половина цього проекту була здана 15 липня 2006 року, і складніша західна половина мала відкритись у 2008.

За 30 км від міста на острові Крк розташований міжнародний аеропорт. У 2005 році він прийняв 130000 пасажирів, у 2008 році має прийняти 250000 осіб. З островом Крк далматинське узбережжя біля Рієки пов'язано мостом завдовжки 1430 метров.

Рієка має добре залізничне сполучення з усією Хорватією та міжнародними залізницями. Повністю електрифікована лінія з'єднує Рієку з Загребом, а далі з Копривницею, на угорському кордоні, в рамках міжнародного коридору 5b. Рієка також з'єднана з Трієстом і Любляною окремою електрифікованою залізницею, яка йде на північ від міста. Транспортний законопроект, прийнятий парламентом Хорватії в липні 2006 року, передбачав початок будівництва вздовж коридору 5b першої в Хорватії високошвидкісної залізниці, зі швидкістю потяга до 250 км/год. Будівництво нової залізниці розпочалось в 2007 році і має завершитись до 2013 року. Мандрівка із Загреба до Рієки, після закінчення будівництва, має тривати 1 годину, замість сьогоднішніх 2 годин. Рієка з'єднана прямим потягом з Мюнхеном в Німеччині та з австрійським Зальцбургом.

Марка незалежної держави Фіуме (Ф'юме) часів правління д'Аннунціо (1919)

Історія

Античні часи і середньовіччя

В районі міста розташовані численні неолітичні поселення. В доримський період були засновані кельтське поселення Тарсатика (сучасний Трсат, частина Рієки) і поселення моряків Лібурнія. Довгий час місто зберігало свій подвійний статус.

В I сторіччі до Р. Х. ці поселення з околицями були завойовані римлянами.

Після падіння Західної Римської імперії місто захопили готи і лангобарди, пізніше воно приєдналося до франкського королівства.

В VII сторіччі сюди прийшли слов'яни, змішавшись з місцевим романським населенням. Місто входить до складу хорватського королівства, а пізніше до об'єднаної хорватсько-угорської держави, а в 1466 році увійшло до складу австрійських Габсбургів, де він називався Фіуме, або Ф'юме (італійцями і угорцями) або Флаум (австрійцями).

Середньовічне місто Рієка було оточено муром і, таким чином, було феодальною фортецею. Фортеця була в центрі міста, на своїй найвищий точці.

Під владою Габсбургів
Рієка і околиці у 1900

В складі габсбурзької імперії, а надалі в Австро-Угорщині, місто перебувало до Першої Світової війни, за виключенням періоду 1805—1813 рр., коли місто було окуповане наполеонівськими військами.

В XV — XVIII сторіччях Фіуме мав велике значення для габсбургзької імперії, і був єдиним портом на Адріатиці, в той час як Істрія і майже вся Далмація належали венеціанській республіці. Всі спроби венеціанців захопити Фіуме скінчились нічим.

Місто і порт не втратили своїх провідних позицій і після закінчення наполеонівських війн, коли до імперії були приєднанні колишні венеціанські володіння. В складі Австро-Угорщини за місто, в силу його важливості, йшла уперта боротьба. Воно багато раз переходило від Австрії до Угорщини і Хорватії (що мала конституційну автономію в складі Угорщини). В 1870 р. Фіуме остаточно перейшло до Угорщини, ставши єдиним угорським морським портом. Між Трієстом, що належав Австрії і угорським Фіуме розгорнулось принципова конкуренція.

Великий розвиток порту, загальне розширення міжнародної торгівлі і зв'язок міста (1873) з угорською і австрійською залізницею сприяло швидкому зростанню населення, з 21000 в 1880 році до 50000 в 1910 році.

Фіуме-Рієка в XX ст.

Після першої світової війни місто стало приводом суперечки між Італією (до якої відійшла Істрія) і Королівством сербів, хорватів і словенців, пізніше Королівством Югославія, до складу якої увійшла Далмація. Обидві держави вважали Рієку-Фіуме власною територією. Паризькі мирні переговори про майбутнє міста, що тривали перші 9 місяців 1919 року, були перервані у вересні несподіваним захопленням міста нерегулярними частинами італійського націоналіста і відомого поета Габріеле д'Аннунціо, який проголосив Фіуме вільною державою і затвердив утопічно-соціалістичну (з елементами фашизму) конституцію нової республіки.

Надалі Фіуме-Рієка по Рапальському договору було оголошено вільним містом (1920—1924), на нього претендували Італія та Югославія. В 1921 д'Аннунціо поновив військові дії і знов захопив Фіуме; в 1924 місто було анексовано фашистською Італією. Слов'янське населення міста в цей час зазнало переслідувань і асиміляції.

В 1945 Рієка була окупована югославськими військами і офіційно була приєднана до СФРЮ в 1947; цього разу більшість італійського населення покинула місто, а ті, що залишились, зазнали утисків.

З 1991 в складі Хорватії.

Населення

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 128 624 осіб[4], 37 з яких назвали рідною українську мову[5]. Населення самого міста становило 128384 осіб.[4]

Динаміка чисельності населення громади[6]:

Динаміка чисельності населення міста[6]:

Населені пункти

Крім міста Рієка, до громади також входить Светий Кузам.

Клімат

Середня річна температура становить 14,14 °C, середня максимальна — 27,08 °C, а середня мінімальна — 1,58 °C. Середня річна кількість опадів — 1393 мм.[7][8]

Клімат міста
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середній максимум, °C 10,30 10,90 13,62 16,62 21,48 24,96 27,00 27,08 22,88 18,26 13,50 10,48
Середня температура, °C 5,92 6,52 9,28 12,24 17,12 20,58 23,46 23,54 19,34 14,70 9,94 6,98
Середній мінімум, °C 1,58 2,16 4,92 7,88 12,78 16,20 19,92 20,02 15,82 11,16 6,44 3,40
Норма опадів, мм 118 92 100 103 91 106 63 91 140 177 168 144
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 2.70 2.86 2.90 2.74 2.50 2.40 2.40 2.40 2.46 2.70 2.94 2.92
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4393 7160 10422 14938 19127 20654 21845 18840 13877 8913 4835 3669
Джерело: [7][8]

Пам'ятки
Замок Трсат

Будови Рієки

Освіта, наука і культура
Хорватський національний театр у Рієці

Міста—побратими


Відомі люди

Див. також

Примітки
  1. http://www.comune.faenza.ra.it/Citta/Rapporti-internazionali/Citta-gemellate/Rijeka-Croazia-16.09.1983
  2. https://www.burgas.bg/bg/pobratimeni-gradove-1
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 25 червня 2008. Процитовано 21 червня 2008.
  4. Перепис населення 2011 року (хорв.). Хорватське бюро статистики.
  5. Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.). Хорватське бюро статистики.
  6. Чисельність населення за роками (хорв.). Хорватське бюро статистики.
  7. Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology.
  8. значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.