Марченко Олексій Вікторович

В часі війни мобілізований на початку весни 2014-го, стрілець, 30-та окрема механізована бригада.

31 січня 2015-го під Дебальцевим бійці на БМП потрапили під мінометний обстріл, Олексій Марченко помер від численних важких поранень.

Без Олексія лишились дружина та донька. Похований в Комишанах 10 лютого 2015-го.

• Указом Президента України № 473/2015 від 13 серпня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
• У вересні 2015-го в Комишанах відкрили меморіальну дошку честі Олексія Марченка[2].
• 1 лютого 2016 року у Кириківці на фасаді Заводської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (вулиця Правдинська, 32), де навчався Олексій, йому відкрито меморіальну дошку[3].
• Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 31 січня[4][5].

• Марченко Олексій Вікторович // Книга пам'яті полеглих за Україну
• Олексій Марченко^{[недоступне посилання з липня 2019]}