Марчін Гортат

Професійну кар'єру розпочав 2002 року на батьківщині виступами за команду «Лодзь», за яку відіграв один сезон.

Згодом виступав за «Кельн 99», у складі якого став чемпіоном Німеччини.

2005 року був обраний у другому раунді драфту НБА під загальним 57-м номером командою «Фінікс Санз». Проте виступи в НБА розпочав 2007 року виступами за «Орландо Меджик», куди був обміняний одразу після драфту. Захищав кольори команди з Орландо протягом наступних 3 сезонів. Дебютував за «Орландо» 1 березня 2008 року матчем проти «Нью-Йорка».

13 квітня 2009 року набрав 10 очок та рекордні у кар'єрі 18 підбирань. У сезоні 2008—2009 допоміг команді дійти до Фіналу НБА, ставши першим поляком, який взяв участь у чемпіонській серії.

Гортат бореться за підбір у грі за «Фінікс»

З 2010 по 2013 рік грав у складі «Фінікс Санз», куди разом з Вінсом Картером, Мікаелем П'єтрусом, правами на драфт-пік 2011 року (яким виявився Нікола Міротич) та 3-ма млн. доларів перейшов в обмін на Джейсона Річардсона, Ерла Кларка та Гедо Тюркоглу.[1] Спочатку починав як гравець запасу, але досить швидко витіснив з «основи» Робіна Лопеса.

У сезоні 2011—2012 набирав у середньому 15,4 очка та 10 підбирань за гру. Він також став єдиним гравцем команди, який взяв участь у всіх матчах сезону. Став одним з кількох центрових, які зуміли набрати середній дабл-дабл у сезоні (іншими були Двайт Говард, Ендрю Байнум та Демаркус Казінс).

7 листопада 2012 року у матчі проти «Шарлотт Бобкетс» набрав 23 очки, 10 підбирань та рекордні у кар'єрі 7 блок-шотів. В кінці лютого отримав травму, через яку пропустив залишок сезону.

Гортат під час гри за «Вашингтон» у 2013 році

25 жовтня 2013 року разом з Шенноном Брауном, Малкольмом Лі та Кендаллом Маршаллом перейшов до «Вашингтон Візардс» в обмін на Емеку Окафора та захищений драфт-пік першого раунду 2011 року.[2] У складі команди з Вашингтона провів наступні 5 сезонів своєї кар'єри. 27 лютого 2014 року провів найрезультативнішу гру в кар'єрі, набравши 31 очко та 12 підбирань у виграшному матчі проти «Торонто».[3] 13 травня у п'ятому матчі другого раунду плей-оф проти «Індіани» набрав 31 очко та 16 підбирань, допомігши своїй команді перемогти.[4] Він став першим гравцем в історії клубу з часів Моузеса Мелоуна 1987 року, якому вдавалося набрати більше 30 очок та 15 підбирань у матчі плей-оф.[5]

29 лютого 2016 року в матчі проти «Філадельфія Севенті-Сіксерс» набрав 18 очок та рекордні у кар'єрі 20 підбирань.[6]

26 червня 2018 року став гравцем «Лос-Анджелес Кліпперс», куди був омбіняний на Остіна Ріверса.[7] 7 лютого 2019 року був відрахований з команди.[8] 16 лютого оголосив про завершення спортивної кар'єри.