Маріаліт
Маріаліт (рос. мариалит; англ. marialite; нім. Marialith m) — мінерал, натріїстий різновид скаполіту.
Маріаліт | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1] |
Хімічна формула | Na₄Al₃Si₉O₂₄Cl |
Nickel-Strunz 10 | 9.FB.15[2] |
Ідентифікація | |
Колір риси | білий |
Інші характеристики | |
Названо на честь | Maria Rosa vom Rathd[3] |
Типова місцевість | Флегрейські Поля[2] |
Маріаліт у Вікісховищі |
Загальний опис
Хімічна формула: 1. За Є. Лазаренком: Na8[(Cl2, SO4, CO3) | (AlSi3O8)6]. 2. За К.Фреєм: 3NaAlSi3O8•NaCl.
У чистому вигляді невідомий.
Сингонія тетрагональна.
Тетрагонально-дипірамідальний вид. Призматичні кристали з вертикальною штрихуватістю.
Спайність по (110) ясна.
Густина 2,54-2,60.
Твердість 6,0-6,5.
Безбарвний.
Блиск скляний.
Зустрічається в базальтових туфах Піанура поблизу Неаполя (Італія). За ім'ям Марії, дочки нім. мінералога Г.Розе (G. Von Rath, 1866).
Різновиди
Розрізняють:
- маріаліт сульфатистий (маріаліт, у якому серед додаткових аніонів переважає [SO4]2-);
- маріаліт хлористий (маріаліт, у якому серед додаткових аніонів переважає хлор).
Див. також
Примітки
- Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Маріаліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Маріаліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.